Марійський духовний центр ЗАРВАНИЦЯ

13 травня, напередодні Дня матері, у Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася традиційна молитовна зустріч з родинами військовослужбовців, загиблих у війні проти загарбником. Участь у зустрічі взяли матері, батьки, дружини та діти героїв. Супроводжував сім’ї о. Микола Квич, головний капелан Тернопільсько-Зборівської архиєпархії.

Центральною подією зустрічі стала Свята Літургія, в якій взяли участь родини героїв. Очолив спільну молитву в малій базиліці Зарваницької Матері Божої адміністратор малої базиліки о. м. Дмитро Квич у співслужінні численних священнослужителів. Участь у молитві також взяв голова Тернопільської обласної військової адміністрації п. Володимир Труш, разом зі своїми заступниками.

Після Божественної Літургії архиєпископ Василій сердечними словами привітав родини загиблих захисників, склав щирі співчуття та висловив підтримку,  зазначивши, що Марія, яка пережила смерть свого Сина, заради нашого спасіння, зрозуміє кожну матір, батька, дружину й дітей, які втратили на війні найдорожчих. Архиєрей подякував Голові Тернопільської ОВА за організацію паломництва й підтримку родин героїв.

Відтак у каплиці над джерелом відбулося освячення води. Також  митрополит Василій разом з сім’ями загиблих молилися панахиду за душі всіх військових, які поклали життя за незалежність  і кращу долю України. Завершилося паломництва висадкою Алеї пам’яті «Він вітром тобі шепотітиме «мамо»» біля купелі cвятої Анни.

 

17 перегляди

Щороку напередодні Страсного тижня вулицями Тернополя проходив велелюдний Хресний хід, який об’єднував у молитві тисячі вірних. Через воєнний стан й напружену ситуацію в країні цього року Хресна дорога відбулася в Марійському духовному центрі «Зарваниця» в неділю, 2 квітня. Знамення подія, яка дозволяє пережити разом з Ісусом Христом страждання та смерть, які Він приймає і терпить, заради спасіння людства, особливо розчулює наші серця у час, коли гине цвіт нації – найкращі сини і дочки України.

Очолив молитву архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк) разом з екзархом Луцьким владикою Йосафатом (Говерою), єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівським Теодором (Мартинюком) й за участі багатьох душпастирів з усієї архиєпархії. Організували театралізоване дійство студенти Тернопільської вищої духовної семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого. Брати зачитували глибокі роздуми й супроводжували ходу страсними піснями.

Піднімаючись Хресною дорогою, присутні  молилися  за усіх воїнів, за поранених, полонених і пропавши безвісти, за дітей та цивільне населення, яке перебувало й досі є під окупацією росії, за медиків, рятувальників, працівників енергетичної сфери, волонтерів, за тих, що втратили своїх рідних та за загиблих героїв. На кожній стації лунала молитва за міста, які прийняли найбільший удар окупантів, адже деякі з них повністю зруйновані.

35 перегляди

8 квітня, у Лазареву суботу, у Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій (Семенюк). Йому співслужили ректор Тернопільської вищої духовної семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого о. Іван Римар, ректор малої базиліки Зарваницької Матері Божої о. м. Дмитро Квич, декан Залозецький о. Михайло Підгородецький, парох церкви Вознесіння Господнього с. Гаї-Розтоцькі о. Григорій Мисан та інші священнослужителі, які чисельно прибули до Марійського духовного центру.

Цей день сповнився особливої благодаті також і тому, що до душпастирської родини долучився новопоставлений ієреї. Під час Богослужіння архиєпископ Василій уділив Святу Тайну Священства випускнику Тернопільської вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого диякону Володимиру Мисану. Митрополит щиро привітав нововисвяченого о. Володимира, побажав ревності, жертовності, сповнення Божої волі у його житті, бути вірним Церкві та багато дітей Божих привести до Небесного Царства. В свою чергу ієрей висловив подяку святителеві  за духовний супровід на шляху до Священства, подякував викладачам семінарії, своїм батькам та дружині, кожному, хто супроводжував його на дорозі служіння.

Після спільної молитви ректор ТВДС о. Іван від імені священників Марійського духовного центру, ректорату семінарії та усіх душпастирів архиєпархії привітав митрополита з дев’ятнадцятою річницею архиєрейської хіротонії, подякував Йому за батьківську опіку, за приклад великої ревності в служінні Господеві.

пресслужба МДЦ

14 перегляди

Перші відомості про ікону містяться у замітці П. Мандичевського з 1864 року: «Висота образа дорівнює 34 цалям, ширина – 27. Зроблений на липовій дошці, на якій лише руки та обличчя Матері Божої і Збавителя мальовані фарбами. Натомість шата зроблена з плоско різьбленого і грубо золоченого дерева, на гравірованому і грубо золоченому тлі. Образ вкладений у золоті рами».

Цього року виповнюється 150 років з часу її коронації, яка відбулася з благословення Папи Римського Пія IX на знак особливого значення для цілої Церкви та численних див, що відбувалися через щирі молитви та віру людей.

У червні 2001 року під час офіційного візиту в Україну Папа Римський Іван Павло ІІ молився у храмі на Аскольдовій могилі в Києві біля чудотворної ікони Матері Божої, привезеної із Зарваниці.

341 перегляди

Чудотворна ікона розп’ятого Спасителя походить з 1740 року. Вона з’явилася побожному і багатому селянину Стефану Рисану у час жнив. Прокинувшись від пообіднього сну, він побачив своїх волів, що стояли на колінах перед сяючою іконою розп’ятого Спасителя, яка висіла у повітрі, невисоко над землею. У 1742 р. митрополит Атанасій Шептицький провів розслідування цієї появи та, звернувшись до Папи, отримав дозвіл коронувати цю ікону срібною короною.

442 перегляди

На схилі гори на західній околиці села споруджено собор 3арваницької Матері Божої (архітектори Михайло Нетриб’як, Анатолій Водоп’ян та Ігор Гебура).

У травні 1997 року владика Михаїл Сабрига урочисто освятив наріжний камінь та хрест на місці будівництва собору.

22 липня 2000 року під час ювілейної всеукраїнської прощі єпископи УГКЦ на чолі з кардиналом Любомиром Гузаром, тодішнім помічником Глави УГКЦ, освятили собор Зарваницької Матері Божої.

Зовнішня висота споруди разом із хрестом становить 34,8 м.

Будівлю задумано як дворівневу, з основним наземним храмом на честь Зарваницької ікони Матері Божої та невеликою підземною церквою Пресвятої Трійці.

Винятковим за своїми високими художніми якостями є іконостас Зарваницького собору, виготовлений із біло-сірого мармуру.

180 перегляди

Храм Пресвятої Трійці, у якому перебуває Зарваницька чудотворна ікона Матері Божої, збудований у 1754 році. Про дату будови свідчить напис над вхідними дверима. Завершив її будівництво о. Петро Білінський. Сюди були перенесені чудотворні ікони. У 1859 році о. Порфирій Мандичевський відреставрував храм.

Великої шкоди церкві завдала Перша світова війна, практично втративши свій колишній інтер’єр.

У бічних навах-каплицях розташовані чудотворні ікони Пресвятої Богородиці та розп’ятого Спасителя. Окрім чудотворних ікон, у церкві є ще одна реліквія – мощівниця з мощами мучеників раннього християнства. З 1990-х років мощі мироточать. Зафіксовано багато випадків чудесних зцілень.

Під час прощ від храму Пресвятої Трійці до чудотворного місця вирушає багатотисячний похід вірних зі свічками.

160 перегляди

Зарваниця – один із двадцяти найвідоміших у світі Марійських духовних центрів.

Історія цього місця сягає 1240 року, коли монах, рятуючись від навали хана Батия, втікав із Києва. Опинившись на березі Стрипи, чернець заснув, виснажений довгою та небезпечною дорогою. Уві сні йому з’явилася Пресвята Богородиця, простягаючи свій омофор. Прокинувшись, побачив перед собою ікону Божої Матері із Дитятком Ісусом, яка височіла над джерелом. Зболений монах, помолившись, обмив свої рани джерельною водою – і вмить одужав. Відтак упав на коліна і щиро подякував за чудесне зцілення, обіцяючи тут оселитися і молитися. А місце, де «зарвав його сон», назвав Зарваницею.

Згодом біля джерела було збудовано дерев’яну капличку, в якій зберігалася свята ікона.

129 перегляди

Упродовж травня-липня 2000 р. на місці вхідної брами у Марійський духовний центр зведено нову монументальну споруду – двоярусну Надбрамну церкву Благовіщення.

Перший ярус – це широка центральна та дві бічні арки.

Другий ярус – це безпосередньо Благовіщенський храм. При його північній стіні розташовано іконостас роботи Ярослава Крука, на західній стіні – образ Успіння Богородиці, на східній – Різдво Богородиці. Цей майстер виконав також завівтарний образ Благовіщення.

Надбрамну церкву увінчує чотирипелюстковий купол з хрестом.

96 перегляди

Біля джерела, над яким зявилася ікона Матері Божої, у 1894 році споруджено каплицю, у 1960 її знищено. Завдяки старанням отця-митрата Василя Семенюка (нині правлячий архієрей Тернопільсько-Зборівської єпархії), семінаристів та парафіян у 1991 р. Відновлено каплицю біля джерела і Хресну дорогу. Поруч знаходиться каплиця зі скульптурою ченця, який молиться перед іконою Зарваницької Матері Божої. У цій капличці прочани залишають записки зі своїми проханнями.

106 перегляди