Марійський духовний центр ЗАРВАНИЦЯ

З благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка 10 травня 2025 року відбулася XVIII піша проща спільноти «Матері в молитві» до Марійського духовного центру «Зарваниця». Ця особлива духовна подія об’єднала матерів з різних куточків України у спільній молитві за мир, за своїх дітей та родини.

Очолив паломництво духівник спільноти, отець Василь Чамарник, у супроводі отців-духівників спільнот. Учасники прощі, разом зі своїми рідними, пройшли шлях до святого місця, жертвуючи свої молитви за найважливіше: перемогу України, припинення кровопролиття, захист воїнів, зцілення поранених, визволення полонених та щасливу долю для нашої країни.

Цьогорічна проща була сповнена особливої зворушливості, адже відбулася напередодні Дня матері. У серцях паломниць панували почуття глибокої вдячності, безмежної любові та жертовності.

Прибувши до парафіяльного храму Пресвятої Трійці та Покрови Пресвятої Богородиці, понад тисяча матерів піднесли свої молитви перед чудотворною іконою Зарваницької Матері Божої. Спільна материнська молитва продовжилася вже у самому Марійському духовному центрі, де прочани пройшли стаціями Хресної Дороги, роздумуючи над страстями Господніми.

З нагоди прощі була відслужена Архиєрейська Літургія, яку очолив архиєпископ – емерит Василій Семенюк у співслужінні з численними священниками та духівниками спільноти «Матері в молитві».

У своєму зверненні до матерів владика Василій наголосив на величі та відповідальності материнства: «Дорогі мої матері! Бути матір’ю – це велике щастя, але й велика відповідальність. Безперечно Господь, даючи жінці ласку зачати нове життя, наділяє її здоровим інстинктом, даром всеобіймаючої любові, яка дозволить майбутній матері належно виконати своє завдання. Але цей дар Божий не звільняє матері від слабості та недоліків. Треба великих і свідомих зусиль, щоб бути на рівні своїх завдань, а тим більше – бути українською матір’ю. Ми сьогодні зустрілися усі члени «Матерів в молитві». Ми всі розуміємо, що замало породити сина, доньку, дати їм матеріальне забезпечення, науку. Але найголовніша ціль – це спасіння наших дітей, берегти їх від гріха, берегти їх від злого товариства, берегти їх від пекла».

Духівник спільноти, отець Василь, від імені всіх присутніх висловив щиру подяку архиєпископу Кир Василію за багаторічну духовну підтримку та спільну молитву: «Дякуємо вам, Владико, за ваше добре, мудре слово, яке для нас є тим світлом. Дякуємо вам за вашу постійну молитву, яка є опорою у важких хвилинах. І дякуємо вам за безмежну любов до Пресвятої Богородиці, бо вона в вашій особі є зразком. Нехай Господь кріпить вас ще на довгі роки життя, дарує мир, радість, здоров’я, щоб ми ще всі разом побачили цю славну перемогу, яку так очікуємо, за яку молимося».

XVIII піша проща до Зарваниці стала ще одним свідченням незламної віри та сили материнської молитви, яка є могутнім щитом у боротьбі за мир і щасливе майбутнє України.

1,2K

3 травня 2025 року стало особливим днем для працівників Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області.

З благословення преосвященного архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка відбулася їхня паломницька проща до духовного центру Тернопілля – Зарваниці. Ініціатором цієї важливої події став начальник Петро Гринчишин, для об’єднання у спільній молитві усіх казначеїв з нагоди 30-ї річниці від дня її створення.

Біля воріт Надбрамної церкви Благовіщення паломників зустрів сотрудник малої базиліки Зарваницької Матері Божої отець Ігор Засійбіда. Він запросив учасників прощі до храму на урочисту Архиєрейську Літургію. Богослужіння очолив архиєпископ-емерит Василій Семенюк у співслужінні з єпископом-помічником Володимиром Фірманом та численними священнослужителями.

Перед Собором Зарваницької Божої Матері відбувся особливий момент – архиєреї освятили хоругву, яка відтепер буде символом духовної єдності та віри працівників казначейства. Опісля розпочалася Божественна Літургія, під час якої лунали щирі молитви за справедливий мир в Україні, за довгоочікувану перемогу, за мужніх воїнів, які боронять нашу землю, та за усіх паломників і прочан, які прибули до святого місця.

Після завершення Святої Літургії архиєпископ-емерит Василій Семенюк вручив вітальні грамоти від правлячого архиєрея Теодора Мартинюка. “Нехай благословенний час перебування біля стіп Пресвятої Богородиці сповнить ваше серце вірою, погодить душу спокоєм, зміцнить християнську надію, принесе щедрі благословення вашим рідним, а нашій Україні довгоочікувану перемогу та справедливий мир. Благословення особині на вас”.

“Преосвященні владики, дорогі наші, найдорожчі наші вчителі, духівники, від усієї казначейської родини, я хочу подякувати вам за благословення, за добрі слова науки, добра, справедливості, честі і милосердя. У 2016 році, коли ви благословили і освячували прапор України, який роз’їхався по всіх куточках України, ми не знали, яка буде трагедія і яке буде нещастя на нашу державу. І коли ворог нападав на Донецьк, то наш прапор, який зберігався у казначействі Краматорська, спасли і перевезли до Києва. І цей прапор сьогодні по всіх куточках України освячений саме тут, в цьому святому місці Зарваниці” – у кінцевому слові сказав Петро Гринчишин.

Ця проща стала не лише можливістю для працівників казначейської служби відзначити 30-річний ювілей своєї організації, але й часом духовного єднання, спільної молитви за мир та майбутнє України.

1,K

Марійський духовний центр “Зарваниця” став осередком святкових богослужінь у Великодній час. У неділю, 20 квітня 2025 року, на Світле Христове Воскресіння, Пасхальні Літургії очолили отці Марійського центру, зібравши численних паломників та прочан.

Після урочистої Святої Літургії до вірних звернувся ректор Малої Базиліки Зарваницької Матері Божої, о. митрофорний протоієрей Дмитро-Петро Квич. “Сьогодні цей світлий празник, Воскресіння Господнє, торжество Божої любові. Ми є повні радості і великої надії, бажаємо вам всім, щоби вийшовши з храму, ми хотіли ділитися тою доброю новиною, про воскресіння Христове з усіма людьми, яких зустрінемо на дорозі, ділитися не тільки нашими словами, але й в першу чергу нашим життям, нашими добрими ділами, особливо бажаю миру для нашої України, кожній українській родині, воїнам, що захищають сьогодні мир для України, людям доброї волі, волонтерам, котрі допомагають, які підтримують їх, всіх також українців, всіх наших прочан. Свято Воскресіння Христове стає для нас джерелом сили, надії і перемоги, бо Христос переміг смерть, а значить, це є перемога добра над злом, світла над темрявою, життя над смертю, і це є неминуче, бо Христове Воскресіння, це не лише є отой доказ божества, а це є фундамент нашої віри” – у своєму слові зазначив о.м. Дмитро-Петро.

Молитовне святкування Пасхи Господньої продовжилися у Світлий понеділок. Архиєпископ-емерит Василій Семенюк очолив Святу Літургію та звершив Чин освячення води біля Чудотворного Джерела. Звертаючись до вірних, владика Василій привітав усіх зі святами та висловив особливу подяку єпископу-помічнику Володимиру Фірману. Він відзначив, що владика Володимир проводить ці святкові дні на фронті, відвідуючи та духовно підтримуючи українських захисників разом із капеланами. Владика Василій закликав усіх до щоденної ревної молитви за справедливий мир в Україні.

Марійський духовний центр “Зарваниця” є важливим місцем для паломників, і можливість спільної молитви у Великодній період до Воскреслого Христа, безсумнівно, є особливою нагодою для вірних.

403

У Страсну п’ятницю, коли кожен християнин серцем переживає Хресну Дорогу Ісуса Христа, Марійський духовний центр «Зарваниця» став осередком особливої великопосної молитви. Цього дня вірні єдналися у скорботі та роздумах над стражданнями і смертю Спасителя, який прийняв муки заради перемоги любові та дарування спасіння людству.

В умовах нинішньої війни, український народ сам проходить свою важку Хресну Дорогу, несучи тягар болю, смутку, втрат, жорстоких боїв та жахливих смертей. Проте, подібно до того, як Христос своїм Воскресінням переміг смерть, Україна вірить у неминучу перемогу над злом та справедливий мир.

Сьогодні, 18 квітня, у Зарваниці відбулася зворушлива театралізована Хресна Дорога Господа нашого Ісуса Христа, організована студентами Тернопільської Вищої Духовної Семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого.

Розпочалася молитва у Малій Базиліці Зарваницької Матері Божої. Архиєпископ-емерит Василій Семенюк очолив Вечірню з виставленням Плащаниці у співслужінні священників з Тернопільської Вищої Духовної Семінарії, Марійського духовного центру та Зарваницького деканату. Після богослужіння присутні люди та духовенство процесійно пройшли стаціями Хресної Дороги, які символізують тернистий шлях Ісуса Христа на Голгофу та Його смерть на хресті.

Цьогорічна Хресна Дорога була особливою, адже її роздуми були присвячені не лише страстям Христовим, але й особистому хресному шляху Слуги Божого праведного Митрополита Андрея Шептицького. Велична постать «Українського Мойсея», як справедливо називають Андрея Шептицького, стала символом Божого благословення для українського народу, якого він мудро провадив крізь буремні роки воєн до жаданої свободи. Його життя, сповнене випробувань та жертовності, є яскравим прикладом стійкості та віри, так необхідних сьогодні кожному українцю.

Особливими були й намірення на кожній зупинці Хресної Дороги. Цього дня щира молитва линула за усіх мужніх захисників України, за поранених і полонених воїнів, за зболені серця матерів та родин наших героїв, за мирних жителів, які щоденно страждають від жахіть війни, за невтомних волонтерів, за світлі душі героїв, які віддали свої життя заради правди та волі нашої Батьківщини.

Владика Василій під час своєї проповіді підкреслив: «Зараз наша ненька Україна, наш народ, іде сьогодні Хресною Дорогою, несе свій важкий хрест. Але несе його не самотньо – допомагають наші воїни, наші волонтери і кожен з нас, хто різними способами підтримує українську армію: чи матеріально, чи своєю молитвою, щоб якнайшвидше наблизити довгоочікуваний день перемоги».

Вірні, які не мали змоги бути присутніми фізично, єдналися у спільній молитві завдяки прямій трансляції, відчуваючи свою причетність до цієї важливої духовної події.

Цьогорічна Хресна дорога у Страсну п’ятницю вкотре засвідчила незламну єдність українського народу у вірі, його незгасну надію на скору перемогу та встановлення справедливого миру на нашій землі.

256

15 квітня, у Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулося вшанування пам’яті отця Василя Поточняка з нагоди 10-х роковин його відходу до вічності.

Молитовні заупокійні богслужіння очолив владика Степан Сус, Голова Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ, розпочавши служіння Літургією Напередосвячених Дарів у храмі Пресвятої Євхаристії та продовживши Парастасом у крипті, де спочиває священник. Владиці Степану співслужили працівники ПМВ о. Андрій Гах, o. Віталій Храбатин, o. Роман Ільницький, а також ієромонах-студит о. Юстин Бойко, о. Антон Борис, о. Ігор Котенко.

Після цього, відбулася презентація документального фільму «Живого телебачення» про життя і служіння о. Василя.

У молитовних заходах взяли участь понад 100 осіб, зокрема співробітники Пасторально-міграційного відділу, учасники паломництва мігрантів «Самбір—Зарваниця», близькі та рідні отця Василя.

Отець Василь Поточняк, який обіймав посаду виконавчого секретаря Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, також був першим національним координатором душпастирства для українців в Італії. Саме він став ініціатором Міжнародної пішої прощі мігрантів та їхніх родин із Самбора до Зарваниці, будучи її незмінним ідейним натхненником.

Після тривалої хвороби отець Василь Поточняк відійшов у засвіти 15 квітня 2015 року у 42-річному віці в італійському місті Брешія. Його тіло знайшло свій вічний спочинок у крипті в Зарваниці.

Проходячи свій власний шлях зцілення, отець Василь Поточняк знаходив сили підтримувати інших своїм мудрим словом, як усно, так і письмово. Його думки були джерелом натхнення та підтримки для тих, хто відчував душевний чи фізичний біль.

Сьогодні, 15 квітня, о 20:30 на “Живому телебаченні” відбудеться прем’єра фільму “ТЕСТАМЕНТ”, присвяченого пам’яті отця Василя Поточняка – священника, який став духовним батьком та провідником для паломників прощі “Самбір — Зарваниця”. Його життя було сповнене молитви, а його шлях був позначений вірою, любов’ю та безмежною довірою до Божої волі, навіть у стражданнях.

У десяту річницю від дня смерті отця Василя “Живе телебачення” запрошує глядачів до перегляду стрічки, яка розкриває глибокий духовний заповіт, залишений отцем Василем вірним, Церкві, паломникам та всім, хто його знав.

318

Традиційно, у шостий тиждень Великого посту, у Лазареву суботу,12 квітня, у Марійському духовному центрі «Зарваниця» з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ Теодора Мартинюка відбулася проща родин загиблих та близьких Героїв, які віддали своє життя за територіальну цілісність нашої держави.

Організаторами Прощі виступила Тернопільська міська рада за координації Управління сім’ї, молодіжної політики та захисту дітей спільно з Марійським духовним центром “Зарваниця”. Духовний супровід та співкоординацію в організації здійснював отець-капелан Микола Квич.
Рідні полеглих воїнів взяли участь у Божественній Літургії, приступили до Таїнства Сповіді та прийняли Святе Причастя.

Божественну Літургію, чин освячення води та Панахиду біля каплички святого великомученика Юрія Переможця очолив архиєпископ-емерит Василій Семенюк. У своїй проповіді владика Василій звернувся до родин загиблих Героїв: «Вони бачать тебе матусю, тебе дружино, тебе дитино, сьогодні вони бачать нас усіх. Вони тішаться, що ми прийшли до дому Пресвятої Богородиці, щоб у Неї просити ласки, щоб Вона заступилася перед Богом за тих, хто віддав своє життя. Не журімося надмірно, вони померли як Герої, вони померли, захищаючи Батьківщину Україну».

Напередодні святкування Квітної Неділі учасники прощі мали можливість взяти участь у майстер-класі з декорування верби. Вербові гілки символізують перемогу життя над смертю, є знаком надії та воскресіння. Владика Володимир Фірман освятив вербові гілки, виготовлені власноруч учасниками прощі, та зазначив: «Нехай ця верба, окроплена свяченою водою, стане для нас символом сили духу, непохитної віри та Божого благословення. Нехай вона буде нагадуванням про те, що з Христом смерть не є кінцем, а лише переходом до життя вічного».

На прощі також був присутній Сергій Надал, міський голова Тернополя. «Наші захисники віддали найдорожче – своє життя – за Україну, і сьогодні їхні рідні зібралися разом для молитви та духовної підтримки. Щиро дякую всім, хто долучився до організації цієї Прощі. Нехай Божа Матір огортає своєю любов’ю та турботою кожну родину, яка втратила рідну людину на війні. Вічна пам’ять нашим Героям», – наголосив Сергій Надал.

У Прощі взяли участь родини загиблих Героїв не лише з Тернопільщини, а й із Закарпаття та Хмельниччини. Під час Прощі було вшановано пам’ять Героїв, відбулася молитва за всіх воїнів, поранених, полонених і зниклих безвісти, за дітей та цивільне населення, за всіх, хто страждає від російського вторгнення.

321

6 квітня 2025 року Марійський духовний центр «Зарваниця» став епіцентром духовної єдності, прийнявши тисячі вірян на велелюдну Хресну дорогу за справедливий мир в Україні.

Молитовну ходу очолили архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк, архиєпископ-емерит Василій Семенюк та єпископ-помічник Володимир Фірман, а участь близько 200 священників зробила цю молитву особливо важливою для духовенства та Церкви.

На початку молитовного шляху архиєпископ і митрополит Теодор Мартинюк звернувся до вірних. Він наголосив, що під час Хресної Дороги молитимемося за Україну, за мир, справедливість і добробут її народу. Владика також висловив глибокі співчуття всім, хто постраждав від ракетного удару в Кривому Розі, внаслідок якого загинули мирні жителі, серед яких були й діти. Митрополит запевнив: «Ми молимося за наших воїнів, їхні родини, за кожного, хто віддає своє життя за нашу свободу, а також за волонтерів і капеланів, які підтримують армію».

Згідно з рішенням Тернопільської обласної ради, 2025 рік на Тернопільщині проголошено роком митрополита Української Греко-Католицької церкви Андрея Шептицького. Відповідно до цього, цьогорічна Хресна дорога була присвячена роздумам над страстями Христовими та особистим хресним шляхом Слуги Божого праведного Митрополита Андрея Шептицького. Велична постать «Українського Мойсея», як називають Андрея Шептицького, стала символом Божого благословення для українського народу, який він мудро провадив крізь буремні роки воєн до прагнення свободи.

У глибокій молитві віряни зверталися до Господа, просячи сили й відваги для українських воїнів, які мужньо протистоять ворогу. З особливою ревністю молилися за капеланів, волонтерів та всіх, хто наближає довгоочікувану перемогу. Не забули у своїх молитвах і про родини захисників, полонених, поранених, зниклих безвісти, а також про загиблих героїв – військових і цивільних – та їхніх рідних, просячи для них віри та укріплення у надії на воскресіння.

Після завершення Хресної дороги до численних паломників звернувся архиєпископ-емерит Василій Семенюк. Він наголосив на важливості Великого посту, як часу роздумів над жертвою Ісуса Христа та станом власної душі. «Ми заносили молитву за мир в Україні, за її волю, незалежність, мир і спокій, за усіх героїв-солдат, які своїми грудьми захищають усіх нас, щоби ворог не прийшов до наших домівок», – підкреслив владика.

Архиєпископ Василій також провів паралель між хресною смертю Ісуса Христа, зумовленою великою Божою любов’ю до людей, та сучасним хрестом війни, який несе Україна. Він відзначив неоціненну допомогу воїнів та волонтерів, які разом з народом допомагають нести цей важкий тягар.

Велелюдна Хресна дорога у Зарваниці стала потужним свідченням віри, єдності та незламного прагнення українського народу до справедливого миру.

329

6 квітня, з благословення Архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Теодора Мартинюка, Марійський духовний центр «Зарваниця» став місцем проведення ХІ професійної прощі працівників житлово-комунального господарства Тернопільської області.

Уже традиційно, представники важливої галузі регіону зібралися у духовному серці Тернопілля, щоб спільно помолитися за нагальні потреби своїх громад, за встановлення миру в Україні та за натхнення у їхній щоденній праці. До прочан приєднався заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух, підкресливши важливість їхньої місії.

Ключовою подією прощі стала Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив преосвященніший архиєпископ-емерит Василій Семенюк. У співслужінні з ним були єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії, ректор Марійського духовного центру “Зарваниця” Володимир Фірман та інші священнослужителі. Під час богослужіння лунали молитви за мир, за добробут українських сімей та за силу для тих, хто своєю працею забезпечує життєдіяльність наших міст і сіл.

Участь у спільній молитві та паломництві до одного з найбільших релігійних центрів України стала для працівників житлово-комунальної сфери нагодою відчути духовну єдність, отримати підтримку та натхнення для подальшого служіння громаді. Ця щорічна проща є важливим свідченням їхньої відданості своїй справі та віри у краще майбутнє України.

Професійні прощі до Зарваниці стали доброю традицією для багатьох галузей, адже дають можливість працівникам різних сфер діяльності духовно збагатитися, отримати підтримку та натхнення для подальшої праці на благо України та її громадян. Віримо, що ця ХІ проща працівників житлово-комунальної сфери Тернопільщини та Львівщини принесе благословення у їхню важливу працю та сприятиме миру і злагоді в нашій країні.

199

З благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Кир Теодора Мартинюка 27-29 березня у науково-просвітницькому центрі Зарваниця проходили реколекції для освітян області. Дні духовної віднови для керівників органів управління освітою, закладів освіти, інклюзивно-ресурсних центрів області організували Патріарша комісія у справах родини та мирян і Комісія освіти і виховання УГКЦ.

Про роль освіти і виховання у соціальній доктрині Церкви розповідала Ганна Зварич, Голова комісії у справах родини і мирян Тернопільсько-Зборівскої архиєпархії. «Сфера освіти – це одна зі сфер суспільного життя, в якій вона перебуває досить великий проміжок часу. Освіта – це система, яка поєднує людей різних суспільних груп. Будуючи систему нашої освіти і виховання на принципах персональності, солідарності та субсидіарності матимемо високоефективні заклади освіти, щасливих учасників освітнього процесу» – зауважила пані Ганна.

Про важливість духовних практик у житті християнина, про духовний відпочинок і його значення у житті, про місію освітян у любові, про гармонізацію стосунків для учасників реколекцій проголошував науки о. Петро Майба (СДБ), Голова комісії освіти і виховання УГКЦ.

«У наших стосунках з Богом не має бути формальностей. Маємо молитися, щоб жити, а жити означає любити, бо ми народжені для любові. Наші здобутки – це доброта та любов, яку ми проявляємо»- зауважив отець-реколектант.

Освітяни приймали участь у Божественній Літургії, молилися Хресну Дорогу на прославу праведного митрополита Андрея Шептицького, а також у цей Ювілейний рік прийняли та досвідчили унікальний дотик Божої Благодаті і милосердя – отримали повний відпуст.

На завершення реколекцій обговорили напрямки співпраці, формаційні заходи для освітніх лідерів громад. Окреслили ключові аспекти формування професійного середовища в освітній сфері. Учасники отримали практичні інструменти для інтеграції християнських принципів у своїй професійній діяльності, що сприятиме вихованню майбутніх активних громадян України.

173

У Великоберезовицькій громаді діє об’єднання сімей військовослужбовців, які зникли безвісти під час російсько-української війни. Ця організація, що має назву “Спільнота Надії”, об’єднує родини, які опинилися у важкій ситуації невизначеності. З 4 по 7 лютого 2024 року в Марійському духовному центрі “Зарваниця”, що на Тернопільщині, відбулася важлива зустріч для цих родин. Її метою було психологічне відновлення та надання духовної підтримки.

Програма заходу була насичена та різноманітна. Учасники мали можливість взяти участь у:

  • Арт-терапії: творчість допомагала виразити емоції та переживання, які важко передати словами.

  • Майстер-класах: різноманітні майстер-класи сприяли самовираженню та відновленню внутрішнього балансу.

  • Групових зустрічах: у теплій та підтримуючій атмосфері учасники могли поділитися своїми історіями та досвідом, відчути підтримку та порозуміння.

Психологічну допомогу надавав отець Микола Квич, який координує військове капеланство при архиєпархії. Він допомагав родинам пережити важкі емоції та знайти внутрішню рівновагу.

Важливу роль у процесі відновлення відіграла також духовна підтримка. Її забезпечували священники: о. Євген Кобильник – декан Великоберезовицького деканату, настоятель парафії Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (с. Буцнів), о. Мар’ян Паньків – духівник спільноти, сотрудник парафії свв. Бориса і Гліба (с. Велика Березовиця), о. Дмитро Онуфрик – духівник спільноти, сотрудник парафії Вознесіння Господнього (с. Велика Березовиця).

Під час зустрічі родини мали змогу поспілкуватися з владикою Володимиром Фірманом (єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівської архиєпархії) та владикою Кеннетом Новаківським (м. Лондон, Великобританія). Архієреї висловили слова підтримки, уділили своє благословення та наголосили на важливості віри та молитви як джерела духовної сили. Вони закликали родини до єдності та взаємної підтримки, адже разом легше подолати будь-які труднощі.

У заході також взяли участь соціальні працівники: Жидик Ольга – директор КУ “Центр надання соціальних послуг Великоберезовицької селищної ради” та Бакалець Марія – фахівець із соціальної роботи. Вони допомагали родинам у вирішенні соціальних питань та надавали необхідну підтримку. У майбутньому планується продовження співпраці для забезпечення комплексної допомоги сім’ям, які переживають втрату або невідомість щодо долі своїх рідних.

Ця подія стала важливим кроком у підтримці родин, які зіткнулися з важкими випробуваннями. Висловлюємо щиру вдячність усім, хто доклав зусиль до організації цього заходу.

Окремо хочеться відзначити волонтерку Христину з Канади, яка з особливою турботою опікувалася дітьми. Її підтримка стала важливою частиною життя цих сімей, даруючи їм тепло, турботу та надію. Завдяки таким людям, як Христина, світ стає кращим, а родини, які переживають важкий час, відчувають, що вони не самотні.

216