Марійський духовний центр ЗАРВАНИЦЯ
Новини

Понад 170 аніматорів ШХА здійснили прощу до Зарваниці після завершення першого навчального модуля

by адміністратор

30 травня 2026 року відбулася проща Школи християнського аніматора до Марійського духовного центру «Зарваниця». У ній взяли участь понад 170 аніматорів із п’яти осередків ШХА, а також голови осередків і священники, відповідальні за молодіжне служіння у своїх деканатах. Проща стала духовним підсумком першого навчального модуля та важливим етапом перед літнім служінням аніматорів у парафіях і таборах Тернопільсько-Зборівської архиєпархії.

Аніматорська проща розпочалася у Золотниках, звідки учасники вирушили пішою ходою до Зарваниці. І цей шлях мав подвійне значення – організаційне та символічне. Після кількох місяців навчання, практичних занять, формаційних зустрічей і роботи в осередках аніматори пройшли разом дорогу у спільній молитві.

Участь у прощі взяли представники всіх п’яти осередків Школи християнського аніматора, разом із головою школи – о. Олексієм Боднарчуком. Спільно із молоддю були голови осередків та священники, які супроводжують аніматорів у своїх деканатах, адже ШХА не є просто навчальним курсом, а спільною формаційною дорогою Церкви, у якій молодь зростає поруч із духовними наставниками та відповідальними провідниками.

Центральною подією дня стала Архиєрейська Божественна Літургія у Малій базиліці Зарваницької Матері Божої. Під час проповіді митрополит Теодор звернувся до аніматорів, привітавши їх із завершенням першого навчального модуля. Він наголосив на важливості аніматорського покликання та служіння, яке не обмежується активністю чи організацією заходів, а є відповіддю на довіру Церкви й потребу дітей у доброму християнському супроводі.

Особливо промовистою була думка митрополита про те, що аніматори сьогодні подібні до учнів і друзів Ісуса, які після часу перебування з Учителем розпочинають свою місію. Для учасників ШХА ця місія конкретна: служити дітям і молоді під час літніх катехитичних таборів, парафіяльних ініціатив та інших молодіжних заходів у Тернопільсько-Зборівській архиєпархії. Саме там здобуті знання, досвід командної праці та духовна формація мають перейти у практичне служіння.

У програмі прощі також були спільний обід, активності для учасників та час для неформального спілкування. Окремим приємним моментом стало те, що всі присутні аніматори отримали в подарунок брендові стікерпаки та шеврони Школи християнського аніматора. Крім того, вже з дня на день очікуються аніматорські брендові футболки, у яких учасники ШХА зможуть проводити літні катехитичні табори на своїх парафіях та в різних спільнотах архиєпархії. І такі елементи не є лише зовнішньою атрибутикою: вони допомагають формувати відчуття належності до спільної місії, відповідальності та єдності між аніматорами з різних осередків.

Проща Школи християнського аніматора до Зарваниці засвідчила, що ШХА є середовищем формації молодих християн, готових служити Церкві й людям. Понад 170 аніматорів повернулися з Зарваниці не лише з досвідом спільної події, а з усвідомленням свого покликання: бути поруч із дітьми та молоддю, свідчити віру конкретними вчинками й творити живі християнські спільноти там, куди їх посилає Господь і Церква.

Джерело: tze.org.ua

104
Новини

Діалог віри та науки: конференція про християнську державу в Україні

by адміністратор

5–26 травня 2026 року в Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася науково-практична конференція «Слово і Церква: досвід розбудови християнської держави в історії України». Подія об’єднала представників Церкви, наукової спільноти, освітніх інституцій, духовенство, семінаристів і громадських діячів для фахової розмови про історичний досвід, духовні засади та сучасні виклики українського державотворення.

Організаторами конференції стали Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ, Марійський духовний центр «Зарваниця», Тернопільська вища духовна семінарія імені Патріарха Йосипа Сліпого, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка та Тернопільський обласний осередок Наукового товариства імені Шевченка.

Робота конференції розпочалася 25 травня зі Святої Літургії у Соборі Зарваницької Матері Божої. Після молитви відбулося офіційне відкриття, яке благословив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський владика Теодор Мартинюк. У своєму вступному слові митрополит наголосив, що Зарваниця поступово стає не лише місцем паломництва, а й простором серйозної духовної та інтелектуальної праці.

«Зарваниця об’єднує всіх нас у цьому духовно-науковому центрі, який покликаний бути місцем духовної й інтелектуальної застанови над нашою історією, але також і над нашим теперішнім життям», – зазначив владика Теодор. Особливий акцент у вітальному слові був поставлений на актуальності теми конференції. Йшлося не лише про історичне осмислення минулого, а й про відповідальність перед сучасністю – особливо в умовах війни, коли питання майбутнього українського суспільства набуває не теоретичного, а життєвого значення.

«Цьогорічна конференція не торкається тільки історії, але покликана до призадуми над сьогоденням», – підкреслив митрополит. За його словами, саме в цей тривожний час, коли Україна переживає біль війни, важливо ставити питання про те, якою українська держава бачить своє майбутнє і на яких духовних підвалинах прагне його будувати.

Під час відкриття конференції було представлено збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції “Митрополит Андрей Шептицький і його епоха: ціннісні та державотвірні духовні орієнтири”. Митрополит Теодор із вдячністю згадав тих, хто працював над виданням збірника, зокрема доцентку Марію Крупу.

Першу сесію конференції модерували професор Мар’яна Лановик, професор Зоряна Лановик та брат Іван Лопушинський. Наукову частину відкрив владика Ігор Ісіченко, архиєпископ-емерит, доктор філологічних наук, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Його доповідь «Церква і українська держава: від протекціонізму до партнерства» задала важливу рамку для подальшої дискусії: у центрі уваги була не модель підпорядкування чи домінування, а зріле партнерство Церкви і держави в служінні людині та суспільному добру.

Окремий біблійно-богословський вимір теми розкрив о. д-р Іван Січкарик у доповіді «Концепція держави на сторінках Біблії: від теократії до громадянської відповідальности». Цей виступ дозволив побачити, що християнське розуміння держави не може зводитися до зовнішньої релігійної символіки. Йдеться насамперед про відповідальність, справедливість, гідність людини та моральний порядок суспільного життя.

Про участь релігійної спільноти у становленні демократичної Української держави говорив о. Олекса Петрів, кандидат юридичних наук, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ в Україні. У центрі його доповіді була роль Церкви та міжконфесійного середовища в процесах суспільної консолідації, захисту свободи совісті, громадянської зрілості та державної незалежності.

Важливий історико-інтелектуальний акцент прозвучав у виступі о. Юстина Бойка, який представив тему «Митрополит Андрей Шептицький і формування світоглядних орієнтирів В’ячеслава Липинського: аналіз архівної кореспонденції». Через постаті Митрополита Андрея та В’ячеслава Липинського учасники конференції мали змогу ще раз побачити, наскільки глибоко в українській традиції пов’язані питання духовного авторитету, політичної культури, еліти та відповідальності за державу.

У межах першого дня також відбулася презентація діяльності Марійського духовного центру «Зарваниця». Владика Володимир Фірман та о. Василь Куриляк представили соціальне вчення Католицької Церкви, реалізоване у проєктах МДЦ «Зарваниця». Таким чином було показано, як християнські принципи можуть набувати конкретного втілення у соціальному, просвітницькому, духовному й культурному служінні.

Окремою подією стала презентація збірника праць Богословської комісії Наукового товариства імені Шевченка «Українська Греко-Католицька Церква: виміри богослов’я, історії та культури. Том 14». Видання приурочено до вшанування 160-ї річниці від дня народження Митрополита Андрея Шептицького. Наукові праці-дослідження поділено на тематичні розділи, які розкривають діяльність УГКЦ у різні періоди, зокрема під керівництвом Митрополита Андрея, у часи переслідувань, а також у період виходу з підпілля та подальшого розвитку. Збором праць та редакцією збірника займалися голова Богословської комісії НТШ о. д-р Іван Говера та її секретар о. д-р Ігор Драпак під керівництвом відповідального редактора серії дійсного члена НТШ академіка Михайла Андрейчина. Видання збірника здійснило видавництво «Джура».

Другий день конференції, 26 травня, розпочався із молитви, після цього учасники продовжили роботу в межах другої сесії, яка розширила тематичне поле конференції через літературознавчі, мовознавчі, богословські й історико-культурні доповіді.

Професор Володимир Антофійчук виголосив доповідь про проблему політичної і духовної єдності та свободи в давній українській літературі. Назар Федорак представив тему Богородиці в літописній візії києворуського християнського державотворення. Професор Любов Струганець зосередила увагу на українській мові як інструменті національної безпеки – темі, яка в умовах війни звучить особливо виразно, адже мова є не лише засобом комунікації, а й простором пам’яті, ідентичності та державної стійкості.

Анна Палюх звернулася до спадщини Патріарха Йосифа Сліпого, аналізуючи тему Бога, Церкви й народу у християнській Україні. Цю лінію продовжила Ірина Іванкович, яка представила державотворчу візію України в гомілетичній спадщині Патріарха Йосифа. Через ці доповіді постать Патріарха Йосифа постала не лише як символ церковної незламності, а і як мислитель, для якого віра, культура, освіта й державність були складовими одного великого завдання – служіння українському народові.

Літературно-культурний блок конференції доповнили виступи Василя Івашківа про «Проповіді» протоієрея Василя Гречулевича в опрацюванні та інтерпретації Пантелеймона Куліша, о. Богдана Борисенка про Церкву і процес християнського самоусвідомлення харків’ян, а також Ростислава Семківа про духовні домінанти української поезії першої третини ХХ століття.

Завершальним етапом конференції став круглий стіл «Шляхи взаємодії церкви і держави в розбудові християнського суспільства». У ньому взяли участь науковці, представники духовенства, викладачі, громадські діячі та студенти. Цей формат дав змогу перейти від академічних доповідей до ширшого обговорення: якою має бути відповідальна присутність Церкви в суспільстві, як уникати підміни християнських цінностей політичною риторикою, і як водночас не витісняти віру з публічного простору, де формуються рішення, культура та майбутнє держави.

У підсумку конференція «Слово і Церква» показала, що розмова про християнську державу в Україні не є спробою повернення до минулих моделей чи формального поєднання релігії й політики. Йдеться про глибше питання: яким має бути суспільство, що визнає гідність людини, відповідальність влади, силу правди, пам’ять історії та моральний вимір свободи.

Саме тому Зарваниця в ці дні стала місцем не лише наукового обміну, а й чесної розмови про майбутнє. У час війни така розмова має особливу вагу: держава потребує не тільки інституційної сили, а й духовного фундаменту; суспільство – не тільки стратегії виживання, а й бачення того, заради чого воно живе, бореться і будує.

Завершилася конференція підсумковим засіданням, обговоренням перспектив діяльності Богословської комісії ТОО НТШ та спільною молитвою. Як наголосив митрополит Теодор на початку роботи, провідником цих роздумів є Боже Слово, а сама конференція поєднує два виміри – духовний і світський. Саме в цьому поєднанні й відкривається простір для відповідального осмислення української історії, сучасності та майбутнього.

Джерело: tze.org.ua

84
Новини

У Зарваниці відбулася ІХ Всеукраїнська Проща Марійських та Вівтарних Дружин

by адміністратор

23 травня 2026 року в Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася ІХ Всеукраїнська проща Марійських та Вівтарних дружин. Цьогорічна подія була приурочена до 25-річчя проголошення блаженними новомучеників Української Греко-Католицької Церкви святим Папою Іваном Павлом II. Паломництво зібрало дітей, молодь, священників, катехитів, аніматорів та численних прочан з різних куточків України.

Проща розпочалася з реєстрації учасників та особистої молитви в каплиці над джерелом. Прочани мали можливість піднести свої благання за Україну, наших захисників, мир, родини та перемогу добра. Промовистим виявом духовної підтримки стало написання листів і побажань для українських воїнів — як знак вдячності, молитовної єдності та солідарності з тими, хто сьогодні мужньо виборює волю нашої держави.

Важливою частиною паломництва стала спільна вервиця за мир в Україні в Малій базиліці Зарваницької Матері Божої. У молитві єдналися наміри за українських військових, дітей, які постраждали від війни, українські родини та перемогу правди і добра. Духовним дороговказом для учасників став приклад блаженних новомучеників УГКЦ, які навіть у часи жорстоких переслідувань залишилися вірними Христові та своїй Церкві.

Після молитви учасники урочистою ходою вирушили назустріч владикам — архиєпископу і митрополиту Тернопільсько-Зборівському Теодору Мартинюку та єпископу-помічнику Володимиру Фірману. Зустріч із архипастирями стала свідченням єдності Церкви та молодих сердець, відкритих для служіння Богові й ближнім.

Центральною подією прощі стала Архиєрейська Божественна Літургія, під час якої учасники спільно молилися, дякуючи Богові за дар віри та просячи сил залишатися вірними в щоденному житті. Особливо зворушливим моментом стало урочисте прийняття нових членів до спільнот Марійської та Вівтарної дружин, які висловили готовність служити біля Господнього престолу та зростати під покровом Пресвятої Богородиці.

Після Літургії прочани розділили спільну обідню трапезу, поспілкувалися й відчули атмосферу великої християнської родини. День продовжився у радісному дусі під час програми «Прославляю Бога в радості», яка об’єднала молодь у танцях, співах та щирих веселощах, що народжуються там, де присутній Господь.

Змістовною частиною програми стали катехизація та тематична вікторина, які провели отці Ігор Драпак та Василь Брона. Молодь отримала нагоду глибше замислитися над силою молитви на вервиці, духовною спадщиною новомучеників УГКЦ та важливістю живої віри в повсякденному житті. Знаковим моментом став спільний флешмоб, який символізував єдність, любов і силу спільнотної молитви.

Незабутні враження подарував виступ оркестру семінаристів Львівської духовної семінарії Святого Духа. Через музику, молитву та живе свідчення молодь змогла відчути красу служіння Богові й ближнім. Цей виступ став не лише мистецьким дарунком, а й нагодою глибше замислитися над власним покликанням.

Окрему увагу під час паломництва було приділено темі покликання. Через пастирське слово священників, спілкування із семінаристами та атмосферу спільної молитви учасники мали можливість поміркувати над тим, чого Господь чекає від кожного з них. Для когось цей день став підтвердженням наміру активного служіння в Церкві, для когось — запрошенням до глибшої молитви, а для когось, можливо, — тихим голосом Господа до священничого, богопосвяченого чи християнського сімейного життя.

На завершення прочани взяли участь у Молебні до Пресвятої Богородиці, довіряючи Їй Україну, свої родини, служіння, навчання та особисті наміри. Зворушливим духовним дарунком стали вервиці, які учасники отримали з рук владик. Цей молитовний символ став не лише пам’яткою про прощу, а й заохоченням до щоденної ревної молитви — особливо за мир в Україні, наших захисників та особисте духовне зростання.

Радісним акордом дня став традиційний сюрприз від Марії, який залишив у серцях дітей та молоді тепло, вдячність і світлі спогади про спільно пережитий час.

ІХ Всеукраїнська проща Марійських та Вівтарних дружин у Зарваниці стала днем глибокої молитви, духовного оновлення, християнської радості та роздумів над покликанням. Нехай приклад блаженних новомучеників УГКЦ надихає молодь мужньо свідчити свою віру, а Пресвята Богородиця провадить кожного дорогою миру, любові та вірності Богові.

Джерело: tze.org.ua

54
Новини

Зарваниця стала місцем урочистого відзначення 50-літнього ювілею владики Володимира Фірмана

by адміністратор

У Марійському духовному центрі “Зарваниця” відбулася урочиста Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди 50-річчя єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Володимира Фірмана. У спільній молитві взяли участь архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк, архиєпископ-емерит Василій Семенюк, Луцький екзарх Йосафат Говера, єпарх Кам’янець-Подільський Іван Кулик, духовенство, представники влади, рідні, друзі та численні віряни.

Після богослужіння було зачитано вітальну грамоту Глави Українська Греко-Католицької Церкви Святослава Шевчука. У зверненні Блаженніший Святослав подякував владиці Володимирові за багаторічне святительське служіння, жертовну працю для Церкви та українського народу, а також особливо відзначив його внесок у розвиток Марійського духовного центру “Зарваниця”.

У грамоті наголошувалося, що в час війни владика Володимир проповідує Божу перемогу над смертю, зміцнює людей у вірі та підтримує потребуючих численними ділами милосердя.

Окремо було зачитано привітальну грамоту архиєпископа і митрополита Теодора Мартинюка. У ній працівники курії та спільнота Тернопільсько-Зборівської архиєпархії висловили вдячність ювілярові за ревне пастирське служіння, духовну опіку над вірними та багаторічну працю у Зарваниці.

У зверненні підкреслювалося, що 50-літній ювілей є важливим етапом життєвої зрілості, у якому поєднуються мудрість, досвід, глибока віра та енергія служіння. Також було відзначено відкритість владики до потреб ближніх, підтримку українських захисників та жертовну любов до Церкви.

З нагоди ювілею владику Володимира привітали рідні, друзі, священники, віряни та представники влади. Начальник Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух подякував архиєрею за духовну працю, підтримку військових та розвиток Зарваницького духовного центру.

За дорученням Президента України Тарас Пастух вручив владиці Володимиру державну нагороду – відзнаку Президента України “За оборону України” – за активну благодійну діяльність та волонтерську допомогу.

Під час урочистостей неодноразово звучали слова вдячності за вагомий внесок владики Володимира Фірмана у розвиток Марійського духовного центру “Зарваниця”, який став одним із найбільших духовних центрів України та місцем паломництва тисяч вірян.

пресслужба архиєпархії

світлини Тернопільська ОДА

Джерело: tze.org.ua

46
Новини

На многая і благая літа, Преосвященний владико Володимире!

by Vira Moroz

Преосвященний владико Володимире!

У день Вашого славного 50-літнього ювілею священича родина і вся спільнота Марійського духовного центру “Зарваниця” щиро дякує Господеві за дар Вашого життя, архиєрейське служіння, великі старання й працю на благо Церкви й українського народу. Ваше мудре слово, батьківська турбота, щира молитва та відданість Богові є повчальним прикладом для духовенства і мирян.

Нехай Всемилостивий Господь щедро благословляє Вас міцним здоров’ям, духовною радістю, миром та новими силами для подальшого служіння. Нехай Пресвята Богородиця прославлена у Зарваниці огортає Вас Своїм материнським покровом, а Святий Дух провадить у нелегкому служінні.

Бажаємо, щоб Ваше архипастирська праця приносила рясні плоди, а любов і вдячність людей завжди зігрівали Ваше серце.

На многая і благая літа, дорогий владико!

 

97
Новини

У Зарваниці тривають Другі “Почаївські читання”: науковий форум про спадщину Почаївського монастиря

by адміністратор

23-25 квітня у Марійському духовному центрі “Зарваниця” проходить Міжнародна наукова конференція “Почаївські читання”, присвячена історії та спадщині Почаївського василіанського монастиря Успіння Пресвятої Богородиці. Участь у заході беруть дослідники з України, Румунії та Польщі.

Відкриваючи конференцію, архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк наголосив на необхідності чіткого наукового підходу до вивчення історії Почаївської лаври. За його словами, організатори від початку ставили собі за мету, “щоб почаївські читання були науковими”, а відтак – щоб дослідження ґрунтувалися на об’єктивності та джерельній базі. Митрополит підкреслив, що особливим завданням сьогодні є “з науковим підходом висвітлювати правду про Почаївську лавру”, зокрема ті сторінки її історії, які впродовж століть зазнавали замовчування або викривлення. У цьому контексті він зауважив, що майбутнє українського суспільства безпосередньо пов’язане з пошуком історичної правди та відновленням власних духовних коренів.

Окремо архиєпископ подякував дослідникам попередніх читань за підготовку наукового збірника, який уже посів належне місце в історіографії, а також його головному редакторові – Володимиру Морозу. Висловлено вдячність і організаційному комітету нинішньої конференції, зокрема о. протоігумену отців Василіян Йосипу Кральці та о. доктору історичних наук Віталію Козаку.

У вступному слові протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину святого Йосафата в Україні о. Йосиф Кралька звернув увагу на глибший вимір наукової праці в царині церковної історії. Він підкреслив, що історія Церкви є “живою спадщиною, яка потребує уважного слухання, осмислення і відповідального передання наступним поколінням”. За його словами, Почаїв слід розуміти не лише як місце паломництва, але й як простір, де формувалися духовність, культура, богословська думка та національна самосвідомість.

В умовах сучасних викликів для України, наголосив доповідач, звернення до почаївської спадщини набуває особливої актуальності, оскільки вона свідчить про стійкість віри та силу ідентичності. Водночас він підкреслив, що “коли правда стає полем боротьби, наукова чесність і відповідальність набувають пророчого значення”, а сам пошук істини – навіть у архівних джерелах і “мовчазних свідченнях минулого” – є формою служіння Богові.

Організаторами конференції виступили Провінція Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину святого Йосафата в Україні, Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ та Інститут історії Церкви Українського католицького університету. “Почаївські читання”, за їх словами, стали важливою науковою платформою для системного дослідження історії, духовності та культурної спадщини Почаївського монастиря, який із середини XVIII століття згадується у джерелах як лавра.

Власне, наукова програма охоплює широке коло тем: від джерелознавства й історіографії досліджень Почаївського монастиря до аналізу його рукописної та друкованої спадщини, видавничої діяльності, а також мистецьких і духовних традицій. Окрема увага приділяється місцю Почаєва у формуванні книжкової культури регіону та вшануванню Почаївської ікони Божої Матері. Загалом у межах конференції виголошено близько 29 наукових доповідей [програма заходу].

Нагадаємо, що перша конференція під назвою “Почаївський феномен: василіанський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в історії і культурі України” відбулася у 2023 році в Зарваниці. За її результатами було видано збірник наукових праць як черговий том “Записок ЧСВВ”, що став вагомим внеском у дослідження історії Почаєва та його духовної спадщини.

пресслужба архиєпархії

світлини Павла Станьковського

71
Новини

«Пам’ять, що єднає: перша проща потерпілих від Чорнобильської катастрофи до 40-річчя трагедії»

by Vira Moroz

26 квітня 1986 року сталася одна з найстрашніших техногенних катастроф в історії людства – Чорнобильська трагедія, яка глибоко вразила Україну та світ. 18 квітня 2026 року, напередодні 40-ої річниці цієї події у Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася перша проща потерпілих від Чорнобильської аварії, що об’єднала ліквідаторів і потерпілих з різних регіонів України.

На спільну молитву з’їхалися учасники ліквідації наслідків аварії з Тернопільської та Львівської областей, а також представники Херсонщини, які нині є внутрішньо переміщеними особами та свого часу брали участь у ліквідації катастрофи.

Прочан гостинно зустріли сотрудник Малої базиліки Зарваницької Матері Божої – о. Ігор Засійбіда та Голова комісії у справах родини і мирян Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ – Ганна Зварич.

Центральною подією прощі стала Божественна Літургія, яку очолив владика-емерит Василій Семенюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський, Ректор МДЦ «Зарваниця», владика Володимир Фірман у співслужінні з численним духовенством.

Після богослужіння владика Василій подарував ікону Зарваницької Матері Божої, як знак духовної підтримки та єдності, віцепрезиденту Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України», голові Тернопільської обласної організації пану Олександру Деркачу.

Учасники прощі спільно молилися панахиду за всіх, хто загинув унаслідок Чорнобильської катастрофи та її довготривалих наслідків. Особливим духовним пережиттям стала Хресна дорога, під час якої прочани роздумували над жертвою, стражданнями та Восресінням Христа.

Проща стала знаком пам’яті, вдячності та єднання поколінь, нагадуючи про високу ціну людської жертовності та необхідність збереження духовних і моральних цінностей у сучасному світі.

519
UncategorisedНовини

У Страсмну п’ятницю молилися Хресну дорогу за справедливий мир для України

by Vira Moroz

Щороку у Страсну п’ятницю Марійський духовний центр «Зарваниця» стає особливим осередком щирої молитви, тиші, щемливої зустрічі зі Спасителем, який страждає за наші гріхи. Хресна дорога, яка збирає духовенство і вірних у святому місці, – не просто традиція, а глибоке пережиття страстей Ісуса Христа, Його болю і любові, дарованої кожному з нас.

Особливо тепер, коли Україна проходить свою Хресну дорогу: через біль втрат, тривогу, боротьбу і щоденні жертви. У цих стражданнях кожен відчуває, наскільки близьким є Христос, який також ніс свій хрест.

10 квітня молитва розпочалася у малій базиліці Зарваницької Матері Божої. Вечірню з виставленням Плащаниці очолив архиєпископ-емерит Василій Семенюк у співслужінні священників Марійського духовного центру, Тернопільської вищої духовної семінарії та Зарваницького деканату. Відтак відбулася Хресна дорога, яку підготували студенти Тернопільської вищої духовної семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого.

Крок за кроком, від стації до стації, духовенство  й вірні йшли шляхом Ісуса — шляхом болю, але водночас і надії. Кожна зупинка звучала особливо — як жива молитва за наших воїнів-героїв, за поранених і полонених, за матерів, дружин, які чекають, за родини, що втратили найдорожчих, за всіх, хто терпить від війни. У цих наміреннях було багато сліз, але ще більше — віри.

Хресна дорога стала не лише спомином про страждання, а й тихим свідченням надії: як Христос переміг смерть через Воскресіння, так і Україна вистоїть і переможе зло та брехню. На завершення в серцях усіх відгукнулось  головне, глибоке прохання: «Воскреслий Ісусе, даруй Україні своє воскресіння…»

Архиєпископ Василій після молитви закликав усіх присутніх підтримувати українських військових, допомагати матеріально та молитвою творити мир на нашій землі.

295
Новини

З вірою в серці й молитвою на устах пройшли вірні Хресною дорогою в Зарваниці

by Vira Moroz

Хресна дорога у Зарваниця є важливою духовною подією, яка щороку об’єднує численних паломників у спільній молитві за мир, єдність та Божу опіку для України. У неділю, 29 березня,  у Марійському духовному центрі зібралися віряни з різних куточків Тернопільщини, щоб разом пройти шлях страждань Ісуса Христа, роздумуючи над Його жертвою та значенням цих подій у сучасному житті.

Важливу молитовну подію очолили архиєпископ-емерит Василій Семенюк та єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Володимир Фірман. Також сотні священнослужителів взяли участь у цій особливій молитві у домі Зарваницької Богородиці. Молитовна хода традиційно розпочалася у малій базиліці Зарваницької Матері Божої проходила територією духовного комплексу та завершилася в архітектурному комплексі «Український Єрусалим».

Кожна стація Хресної дороги супроводжувалася читанням Святого Письма та духовними розважаннями про біль і випробування, які сьогодні переживає український народ. Ці переживання звучали у молитвах, що супроводжували ходу. Кожен крок був наповнений сльозами, вірою і надією. Люди йшли, несучи у серці біль війни, але водночас — незламну віру в Божу допомогу і перемогу добра.

Після молитви архиєпископ-емерит Василій Семенюк звернувся до присутніх із нагадуванням про потребу щирого покаяння, єднання з Господом та допомозі у боротьбі з агресором. Він підкреслив, що нині особливо важливо не залишатися осторонь, а виявляти активну позицію у спільній справі наближення перемоги — підтримуючи її як молитвою, так і конкретною допомогою.

Великопосна молитва Хресної дороги у Зарваниці є свідченням живої віри українського народу, його прагнення до миру, справедливості та духовного відновлення.

656
Новини

ХІІ професійна проща працівників житлово-комунального господарства відбулася у Зарваниці

by Vira Moroz

Доброю традицією у Зарваниці стало щорічне проведення професійних прощ, які є особливою нагодою для молитви, духовного відновлення, переосмислення професійної відповідальності та зміцнення спільноти працівників. Організацією духовної подорожі до паломницького центру займається Комісія у справах родини і мирян Тернопільсько-Зборівської архиєпархії з благословення архиєпископа і митрополита Теодора Мартинюка. В цей час до святого місця прибувають паломники різних професій, щоб просити в Господа благословення у своїй праці та миру й добра для України.

У неділю, 29 березня, у Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулося перше професійне паломництво у 2026 році – ХІІ проща працівників житлово-комунальних господарств Тернопільської та Львівської областей, які у  березні відзначили своє професійне свято. З цієї нагоди комунальники прибули до Зарваниці для спільної молитви за мир та українських військових, за українські сім’ї та опіку для тих, хто дбає про добробут наших міст і сіл.

Головною подією паломництва стала Архиєрейська Божественною Літургією, яку очолив преосвященніший архиєпископ-емерит Василій Семенюк. Співслужили з ним єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський, ректор Марійського духовного центру «Зарваниця» Володимир Фірман, адміністратор малої базиліки о. м. Дмитро Квич та інші священнослужителі.

Професійні прощі у Марійському духовному центрі відкривають особливий простір для щирої молитви, духовного відродження та глибшого осмислення власної професійної місії. Вони об’єднують людей, зміцнюють відчуття спільноти й надихають на відповідальне служіння.

260