Марійський духовний центр ЗАРВАНИЦЯ

Ректор сантуарію з Фатіми (Португалія) о. Карлос Кабесіньяс (dr. p. Carlos Cabecinhas) та ректор сантуарію з Брезьє (Словенія) о. францішканин Роберт Багчіч (dr. p. Robert Bahčič) з 24 по 27 червня перебували в Марійському духовному центрі «Зарваниця», щоб своєю присутністю висловити братерську солідарність та виявити духовну підтримку українському народу, який зараз страждає від війни.

Гостей зустріли митрополит Теодор Мартинюк, архиєпископ Тернопільсько-Зборівський, та єпископ-помічник владика Володимир Фірман. Архиєреї подякували ректору Фатімського санктуарію та настоятелю з Брезьє за те, що вони не побоялися приїхати до України в складний час війни, коли суспільство й Церква переживають великі виклики як у духовному, так і в соціальному вимірах.

Митрополит Теодор підкреслив, що присутність отців-ректорів є не лише виявом братерської підтримки, але й символом єдності у молитві та надії: “Це – надання духовної та інформаційної підтримки, а також знак надії на майбутнє“.

Португальський гість, о. Карлос Кабесіньяс, зазначив: “Цей візит – це спосіб виразити єдність Фатіми із Зарваницею та з українським народом. У санктуарії Фатіми ми щодня молимося за мир в Україні, і цей візит є продовженням цієї молитви в конкретний спосіб“.

Він також згадав про об’явлення Богородиці у Фатімі 1917 року, наголошуючи, що його слова сьогодні сповнюються на очах: “Заклик до молитви за навернення Росії залишається надзвичайно актуальним, щоб настав мир у світі“.

Отець Роберт Багчіч, у свою чергу, засвідчив постійну молитву в Словенії за Україну та підтримку українських біженців, які знайшли прихисток у його країні.

У межах візиту відбулася спільна Божественна Літургія у малій базиліці Зарваницької Матері Божої. Ректори також мали нагоду поспілкуватися зі священниками, які душпастирюють у Зарваниці, та з паломниками. Зокрема, вони благословили батька українського військовослужбовця, який під час короткої відпустки прийшов на прощу до Богородиці.

Разом з владикою Володимиром отці-ректори зустрілися з внутрішньо переміщеними особами, які проживають у Зарваниці від початку повномасштабної війни, а також відвідали літній табір для дітей із прифронтових регіонів, що прибули сюди на реабілітацію та духовне відновлення.

У рамках програми візиту священнослужителі побували в місті Тернополі, де відвідали поранених військових. Завершили візит на Микулинецькому кладовищі, де помолилися на могилах полеглих захисників України.

На знак духовної єдності о. Карлос вручив митрополиту Теодору офіційну пам’ятну медаль санктуарію Фатіми, а о. Роберт – ікону “Марія помагай”. У відповідь митрополит подякував і передав ректорам пам’ятні монети, присвячені святині Зарваниці.

повідомив о. доктор Іван Січкарик

112

У Марійському духовному центрі “Зарваниця” розпочалися літні християнські табори для дітей Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ. Ініціатива реалізовується з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ Теодора Мартинюка.

Особливістю цьогорічних таборів є те, що вони проходять у рамках року, присвяченого 160-річчю від дня народження праведного митрополита Андрея Шептицького. У програму включено знайомство з життям і духовною спадщиною митрополита – великого провідника, просвітителя та прикладу жертовного служіння Церкві і народові.

Першими учасниками табору стали близько 70 дітей із Озернянського та Залозецького деканатів. Протягом тижня вони перебували в атмосфері молитви, спільноти та духовного збагачення. Щодня проводилися Свята Літургія, катехизація, духовні науки, а також розважальні заходи – ігри, майстер-класи, творчі заняття та спільний побут.

Організатори зазначають, що мета табору – не лише наповнити канікули змістовним дозвіллям, а передусім допомогти дітям поглибити духовне життя, сформувати християнські цінності та виховати в любові до Бога і ближнього.

Упродовж літа в Зарваницьких таборах візьмуть участь близько 1000 дітей з різних куточків архиєпархії. Кожна зміна матиме свої акценти та програми, однак спільною для всіх залишатиметься головна мета – допомогти дітям відчути живу присутність Бога, пізнати радість християнського життя та глибше усвідомити своє покликання у Церкві.

пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії

повідомив о. Василь Куриляк

424

23 червня 2025 року в Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася заупокійна Божественна Літургія за блаженної пам’яті єпископом Михаїлом Сабригою. У молитовному спомині взяли участь чотири владики УГКЦ, понад 100 священників і вірні. У малій базиліці Матері Божої Зарваницької духовенство дякувало Богові за дар життя і жертовного служіння цього видатного пастиря переслідуваної Церкви.

Богослужіння очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Теодор Мартинюк у співслужінні з митрополитом-емеритом Василієм Семенюком, екзархом Луцьким Йосафатом Говерою та єпископом-помічником Володимиром Фірманом.

У духовному слові владика Йосафат Говера пригадав життєвий шлях і душпастирський подвиг покійного єпископа. Особливо він підкреслив його покликання служити Христові в умовах глибокого переслідування Церкви у XX столітті: “Ісус бачить юрби народу втомлені й прибиті, немов вівці, що пастуха не мають… У 20-му столітті наша Церква пережила час, коли люд християнський опинився без пастирів. Але Господь не покинув своїх овець. Він шукав нових пастирів. Серед них – владика Михаїл Сабрига“.

Народжений у часи війни, Михаїл Сабрига зростав у складних умовах, втративши батька, якого вивезли на примусові роботи до Німеччини. З дитинства полюбив книжки, особливо твори Тараса Шевченка, які допомогли йому відкривати світ глибших духовних реалій. Бачив, як родина переховувала Біблію, як палили релігійні книжки через страх перед репресіями.

Його шлях до священства був сповнений викликів. Він змушений був працювати на заводах і будовах, мріяв стати художником. Але провидіння привело його до знайомства з підпільним духовенством, а згодом – до вступу в монастир та прийняття свячень з рук патріарха Йосипа Сліпого через владику Стернюка.

Особливо запам’яталося його протистояння органам КДБ. Владика відмовився співпрацювати з ними, незважаючи на погрози вивезення, арешту чи навіть смерті: “Це ваша робота – вбивати. А наша – служити Богові“, – відповідав він.

Його священиче і єпископське служіння було пов’язане з великими небезпеками. Він став одним із трьох єпископів, яких владика Стернюк висвятив наприкінці підпілля, аби забезпечити безперервність служіння. За роки переслідувань владика Михаїл висвятив 8 священників, ризикуючи життям.

Владика завжди підкреслював важливість проповіді, краси Літургії, духовного розважання. Його проповіді, часто тривалі, були наповнені глибокими знаннями, порівняннями та любов’ю до української духовної і національної спадщини. Він був митцем – не лише пензля, а передусім душі, що торкалася Бога.

У завершальному слові владика Йосафат нагадав заповіт владики Михаїла, виплеканий у роки випробувань: “Щоб витривати у доброму й зберегти віру серед потрясінь, треба бути вірним у найменших речах. Щоб не піддатися засліпленню різних течій, завжди перебувай у стані Божої благодаті і будь покірним“.

Після Літургії архиєреї відслужили заупокійну Панахиду в крипті дзвіниці Зарваницького комплексу, де спочиває тіло владики Михаїла Сабриги. Багато хто з духовенства і мирян особисто ділився спогадами, свідчив про його вплив і дякував Богові за те, що такий пастир жив і служив серед українського народу.

пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії

233

У Зарваниці, 22 червня 2025 року, Марійський духовний центр об’єднав близько двох тисяч людей на зворушливій прощі родин загиблих і зниклих безвісти військовослужбовців, що відбулася під назвою «Надія, яка не згасає — надія в Бозі». Прощу було організовано з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка, з ініціативи КУТОР “Ветеранський простір” за підтримки Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, Тернопільської обласної державної адміністрації та організації і підтримки Марійського духовного центру Зарваниця з організаційним супроводом Управління з питань ветеранської політики Тернопільської ОВА. Ця подія зібрала матерів, батьків, дружин та дітей з Тернопільщини та сусідніх областей.

Незважаючи на невимовний біль втрати, цих людей об’єднала тиха, але непохитна надія — на зустріч, на сенс, на життя, що триває попри все. Програма прощі була насиченою: Хресна Дорога, Архиєрейська Божественна Літургія, водосвяття, панахида, молитва Надії та особисте спілкування.

Богослужіння очолив архієпископ-емерит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк. У своєму слові він звернувся до присутніх зі словами глибокої підтримки: «Немає більшої любові, ніж віддати життя за свого ближнього, за свій народ. Вони віддали найцінніше за Україну. Ми сумуємо, але й пам’ятаємо, що смерть — це лише перехід… перехід у вічність, де немає болю, але є пам’ять, яка живе в кожному з нас». Владика також наголосив, що Церква завжди поруч з тими, хто несе біль втрати: “Ми молимося разом з вами, а ваша жертва – це святе свідчення вірності Богові та Україні“.

Окрім молитовних заходів, у рамках прощі відбулася нарада фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб, які працюють у громадах області. Голова Комісії у справах родини і мирян Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Ганна Зварич привітала фахівців, зазначивши: «Зарваниця — це місце натхнення, де можна черпати віру і сили, щоб обнадіювати інших». Під час зустрічі обговорювалися напрямки співпраці, Програма зцілення ран війни та можливості участі у ретритах для родин військових.

Військовий капелан і співорганізатор прощі о. Микола Квич підкреслив, що проща стала “не лише актом духовного єднання, а й потужним свідченням того, що біль втрати не ізолює, а об’єднує людей. У молитві, сльозах і мовчанні відчувалася глибока солідарність, надія на зустріч та віра в перемогу – не лише військову, а й людську: перемогу світла над темрявою, надії над розпачем“.

Отець Дмитро Телев’як, відповідальний за «Простір Надії» — Центр душпастирської опіки родин, чиї рідні зникли безвісти.  учасник прощі, наголосив на глибокому сенсі події: “Це – місце і час, де родини можуть принести Богові свій біль, свою тривогу і надію. Тут, дивлячись одне на одного, люди бачать, що не самі в своєму горі. Ця спільність дає силу й підтримку. Це молитва з серця, яке болить, але не здається“.

«Надія, яка не згасає — надія в Бозі». Ці слова стали лейтмотивом прощі. Усіх об’єднало горе втрати, але водночас і непохитна віра в силу молитви та вічне життя. Зарваниця — місце, де лунають тисячі прохань та молитов, і віра в те, що спільне бажання буде вислухане Богородицею, залишається незмінною.

569

21 червня 2025 року Марійський духовний центр “Зарваниця” відбулася надзвичайна подія – Дня Подяки для випускниць Тернопільського обласного ліцею “Знамення”. Цей день був наповнений теплом, глибокою вдячністю та щирими благословеннями, адже 12 молодих дівчат завершили важливий етап свого життя, зібравшись у святому місці, щоб подякувати Богові за всі дари, отримані під час навчання.

Урочистості розпочалися з Архиєрейської Божественної Літургії, яка відбулася у малій Базиліці Зарваницької Матері Божої. Очолив її Архиєпископ і митрополит Теодор Мартинюк, чиї слова стали особливим духовним дороговказом для випускниць.

“Дівчата, які відгукнулись на заклик Ісуса, розвиватись та збагачуватись християнськими чеснотами, пустились в цю дорогу і зараз стоять перед нами, ми бачимо плоди Божого слова в наших випускницях”, – зазначив Владика Теодор, підкреслюючи значення духовної освіти та віри у житті молоді.

Після Літургії відбулося вручення свідоцтв про повну загальну середню освіту. Цю почесну місію виконав Богдан Бутковський, голова Тернопільської обласної ради. У своєму зверненні він наголосив на ключовій ролі духовного виховання: “Перемога в нас обов’язково буде, і в першу чергу − духовна. Бо виховуючи хлопчика − виховуємо захисника, виховуючи дівчину − виховуємо націю”. Ці слова знайшли особливий відгук у серцях присутніх, адже прозвучали у святому місці.

До привітань долучилася й Ірина Маланчук, заступник директора департаменту освіти і науки, яка також побажала випускницям та педагогічному колективу успіхів у подальших звершеннях.

Завершальним акордом святкового дня стала урочиста академія. Тут випускниці мали нагоду висловити щиру вдячність своїм вчителям, батькам та друзям – усім, хто протягом двох років був поруч і став невід’ємною частиною великої родини ліцею “Знамення”.

foto Stankovskyi Pavlo

512

Запрошуємо до участі в прощі родин загиблих і зниклих безвісти: «Надія, яка не згасає — надія в Бозі»

22 червня 2025 року Божого у Марійському духовному центрі Зарваниця відбудеться проща для родин, які втратили рідних на війні або досі чекають вістки про зниклих.

Програма прощі:
10:30 – зустріч біля Церкви Благовіщення
10:40 – Хресна Дорога (Український Єрусалим)
12:00 – Архиєрейська Літургія
13:15 – Водосвяття
13:30 – Панахида біля каплички Юрія Переможця
14:00 – Прочанська перекуска / круглий стіл для спеціалістів «Помічник ветерана»
14:30 – Молитва Надії для родин зниклих безвісти
15:00 – Особиста молитва та спілкування
16:00 – Від’їзд

Разом — ми несемо надію

24

З 16 по 20 червня 2025 року в Марійському духовному центрі “Зарваниця” пройшла духовна реабілітація для родин загиблих захисників України. Захід відбувся з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ Теодора Мартинюка.

Протягом п’яти днів учасники мали нагоду відновити внутрішню рівновагу через спільну молитву, духовні розмови та оздоровчі практики. Духовний супровід здійснював о. Микола Квич, який з увагою і співчуттям підтримував родини у їхньому болю та надії.

Програма включала:

  • арт-терапію з Іриною, що допомагала через малюнок висловити переживання;
  • майстерню “красивих речей” з Олею, яка відновлювала радість творення;
  • фізичне відновлення у спортзалі;
  • щоденну Божественну Літургію та молитовні чування.

Серцем реабілітаційних днів стала зустріч з отцем Віктором Здебом – батьком полеглого воїна Василя. Його особисте свідчення про втрату, прожиту у вірі та молитві, стало глибоким духовним досвідом для всіх присутніх.

Організатори зазначають, що такі зустрічі є важливими не лише для зцілення, а й для зміцнення спільноти, яка підтримує одне одного у складний час війни.

“Це не просто програма. Це – простір живої присутності, підтримки, молитви та пам’яті”, – підсумовують учасники.

пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії

275

14-15 червня 2025 року, з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ Теодора Мартинюка, відбулася піша проща пластунів із села Заздрість до Зарваниці. Паломництво було присвячене 160-й річниці від дня народження Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького – одного з найбільших духовних і національних провідників українського народу та великого добродія українського скаутського руху – Пласту.

Цьогорічна тема прощі – “Як будувати рідну хату?” – надихнула учасників задуматися над духовними, моральними та національними основами майбутнього України. Основним наміренням прощі була молитва за справедливий мир в Україні, за наших воїнів-захисників, а також глибше пізнання постаті Митрополита Андрея – його жертовної любові до Бога, Церкви і українського народу.

Проща розпочалася у Домі-музеї Патріарха Йосифа Сліпого, після чого пластуни вирушили у путь, молячись Хресну дорогу Патріарха. Протягом дороги молодь мала можливість приступити до Таїнства Сповіді, поспілкуватися з духовними наставниками та взяти участь у гутірках.

Серед тем гутірок були:

  • “Митрополит Андрей і Пласт” – о. д-р Ігор Драпак, ОХ
  • “Як будувати рідну хату?” – о. Дмитро Онуфрик

Учасники прощі – пластуни різного віку, наймолодшому було лише 6 років. На підході до Зарваниці паломників урочисто зустрів о. Володимир Топоровський, декан і пластун-приятель.

У Зарваниці спільно відслужили Молебень до Пресвятої Богородиці, після чого відбулася Божественна Літургія у Гробі Господньому в Українському Єрусалимі. Її очолив о. Андрій Говера, у співслужінні з о. Володимиром Козаком (комендантом прощі), о. Михайлом Терновим (бунчужним) та о. Дмитром Онуфриком (писарем). Літургійний спів провадили самі пластуни.

По завершенні богослужіння учасники отримали пам’ятні відзначки та літературу про Митрополита Андрея. Увечері відбулася пластова ватра, де молодь співала патріотичних пісень у братерській атмосфері біля вогню.

У неділю, 15 червня, Літургію очолив Преосвященний владика Дмитро Григорак, ЧСВВ, який звернувся до пластунів зі словом про святість і жертовність Митрополита Андрея. Владика наголосив на важливості любові до Бога та Батьківщини як життєвих орієнтирів кожного молодого українця.

Після Літургії учасники вирушили до джерела в Зарваниці, де владика освятив воду та окропив прочан на благословення. Після обіду та спілкування з владикою пластуни повернулися додому, духовно збагачені та натхненні прикладом великого митрополита.

Провідники прощі:

  • пл.сен.пр. о. Володимир Козак, ОХ – комендант прощі
  • ст.пл. о. Михайло Терновий – бунчужний
  • ст.пл.прих. о. Дмитро Онуфрик – писар

Провід прощі висловлює щиру вдячність за підтримку та духовну опіку:

  • Митрополиту Теодору, пл.сен. ОХ
  • Архиєпископу Василю Семенюку
  • Владиці Дмитру Григораку, пл.сен. ОХ
  • Владиці Володимиру Фірману
  • о. д-ру митрату Андрію Говері, пл.сен.дов.
  • о. Івану Римару, ректору ТВДС
  • о. Петру Глібчуку, економові семінарії, та семінаристам
  • о. Володимиру Топоровському, декану, пл.прих.
  • Усім священникам, виховникам, капеланам і пластунам, які долучилися до організації та участі в цій духовній мандрівці.

пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії

123

Зарваниця, Тернопільщина – цими днями вже вісімнадцяте поспіль відбулася традиційна піша проща до стіп Пресвятої Богородиці в Зарваниці, організована спільнотою “Подружні Зустрічі”. Цьогорічна проща зібрала понад 250 учасників віком від 1 до 70 років.

Духовне паломництво, яке бере свій початок у 2009 році, стало щорічною подією, що об’єднує подружні пари, родини, дітей та духовенство у молитві та взаємній підтримці. З кожним роком кількість учасників зростає, що свідчить про глибоку потребу у молитві, єдності та духовному оновленні.

Проща, що відбувається щорічно в червні, внесена до офіційного календаря паломництв до Малої Базиліки в Зарваниці. Паломники упродовж кількох днів долають непростий маршрут пішки, жертвуючи цей шлях у молитовних наміреннях – за мир в Україні, за міцні родини, за дітей, а також за особисті потреби кожного учасника.

“Це особливий час для поглиблення діалогу з Богом, із собою та з ближніми. Саме спільна молитва, тиша й підтримка в дорозі створюють простір для внутрішнього очищення й оновлення”, – ділиться учасниця Наталія.

пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії

Довідка

Спільнота “Подружні Зустрічі” – міжнародний рух, який діє в Україні з 1999 року під опікою Української Греко-Католицької Церкви. Її мета – поглиблення подружнього діалогу та єдності між чоловіком і дружиною. Харизмою спільноти є діалог у дусі Божої любові, який відкриває подружжям нові горизонти розуміння, взаємної підтримки та християнського свідчення в родинному житті.

249

14 червня, напередодні Міжнародного Дня батька, відбулася щорічна піша проща дружин священників Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ до Марійського духовного центру «Зарваниця». Це вже четвертий рік поспіль, коли їмості з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка вирушають у це паломництво. Особлива молитва та прохання до Пресвятої Богородиці були спрямовані на мир в Україні, заступництво для українського народу та благословення для власних родин.

Цього року духовний супровід у прощі надавали отці Козівського та Козлівського деканатів. Прибувши прецесійною ходою до парафіяльного храму Пресвятої Трійці та Покрови Пресвятої Богородиці, дружин священнослужителів зустрів і привітав отець-декан Володимир Топоровський. З подякою та глибокою вірою паломниці приступили до чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої, вимолюючи свої найщиріші прохання.

Центральною подією всієї прощі стала Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолили Архиєпископ-емерит Василій Семенюк та єпископ-помічник Володимир Фірман у співслужінні зі священнослужителями.

Проповідь виголосив ректор малої базиліки о. митрат Дмитро Квич. Він наголосив на прагненні до досконалості. Ця досконалість досягається трьома основними шляхами. Перший шлях — молитва та читання Біблії як основа духовного зростання. Другий — виконання Божих заповідей для праведного життя. Третій шлях — виховання, де особливо підкреслюється фундаментальна роль матері як джерела Божої благодаті та основи суспільства. О. Дмитро Квич зазначив, що ці духовні практики, і особливо сила материнської любові, є ключовими для щасливого життя на землі та у вічності.

Учасники прощі мали можливість приступити до Тайни Покаяння під час ходи і під час богослужінь.

Після Літургії Архиєпископ-емерит Василій теплими словами привітав усіх присутніх, зокрема дружин священників, подякувавши їм за їхню жертовність, любов та довіру до Пресвятої Богородиці.

На завершення паломництва учасники прощі разом з духівниками вирушили до чудотворного джерела, помолилися Хресну дорогу та відвідали Український Єрусалим.

Це щорічне паломництво є важливим свідченням глибокої віри та невтомної молитви українських жінок, які через свої родини та Церкву продовжують просити миру та благословення для всієї України.

1,6K