У Зарваниці, 22 червня 2025 року, Марійський духовний центр об’єднав близько двох тисяч людей на зворушливій прощі родин загиблих і зниклих безвісти військовослужбовців, що відбулася під назвою «Надія, яка не згасає — надія в Бозі». Прощу було організовано з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка, з ініціативи КУТОР “Ветеранський простір” за підтримки Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, Тернопільської обласної державної адміністрації та організації і підтримки Марійського духовного центру Зарваниця з організаційним супроводом Управління з питань ветеранської політики Тернопільської ОВА. Ця подія зібрала матерів, батьків, дружин та дітей з Тернопільщини та сусідніх областей.

Незважаючи на невимовний біль втрати, цих людей об’єднала тиха, але непохитна надія — на зустріч, на сенс, на життя, що триває попри все. Програма прощі була насиченою: Хресна Дорога, Архиєрейська Божественна Літургія, водосвяття, панахида, молитва Надії та особисте спілкування.

Богослужіння очолив архієпископ-емерит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк. У своєму слові він звернувся до присутніх зі словами глибокої підтримки: «Немає більшої любові, ніж віддати життя за свого ближнього, за свій народ. Вони віддали найцінніше за Україну. Ми сумуємо, але й пам’ятаємо, що смерть — це лише перехід… перехід у вічність, де немає болю, але є пам’ять, яка живе в кожному з нас». Владика також наголосив, що Церква завжди поруч з тими, хто несе біль втрати: “Ми молимося разом з вами, а ваша жертва – це святе свідчення вірності Богові та Україні“.

Окрім молитовних заходів, у рамках прощі відбулася нарада фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб, які працюють у громадах області. Голова Комісії у справах родини і мирян Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Ганна Зварич привітала фахівців, зазначивши: «Зарваниця — це місце натхнення, де можна черпати віру і сили, щоб обнадіювати інших». Під час зустрічі обговорювалися напрямки співпраці, Програма зцілення ран війни та можливості участі у ретритах для родин військових.

Військовий капелан і співорганізатор прощі о. Микола Квич підкреслив, що проща стала “не лише актом духовного єднання, а й потужним свідченням того, що біль втрати не ізолює, а об’єднує людей. У молитві, сльозах і мовчанні відчувалася глибока солідарність, надія на зустріч та віра в перемогу – не лише військову, а й людську: перемогу світла над темрявою, надії над розпачем“.

Отець Дмитро Телев’як, відповідальний за «Простір Надії» — Центр душпастирської опіки родин, чиї рідні зникли безвісти.  учасник прощі, наголосив на глибокому сенсі події: “Це – місце і час, де родини можуть принести Богові свій біль, свою тривогу і надію. Тут, дивлячись одне на одного, люди бачать, що не самі в своєму горі. Ця спільність дає силу й підтримку. Це молитва з серця, яке болить, але не здається“.

«Надія, яка не згасає — надія в Бозі». Ці слова стали лейтмотивом прощі. Усіх об’єднало горе втрати, але водночас і непохитна віра в силу молитви та вічне життя. Зарваниця — місце, де лунають тисячі прохань та молитов, і віра в те, що спільне бажання буде вислухане Богородицею, залишається незмінною.

14-15 червня 2025 року, з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ Теодора Мартинюка, відбулася піша проща пластунів із села Заздрість до Зарваниці. Паломництво було присвячене 160-й річниці від дня народження Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького – одного з найбільших духовних і національних провідників українського народу та великого добродія українського скаутського руху – Пласту.

Цьогорічна тема прощі – “Як будувати рідну хату?” – надихнула учасників задуматися над духовними, моральними та національними основами майбутнього України. Основним наміренням прощі була молитва за справедливий мир в Україні, за наших воїнів-захисників, а також глибше пізнання постаті Митрополита Андрея – його жертовної любові до Бога, Церкви і українського народу.

Проща розпочалася у Домі-музеї Патріарха Йосифа Сліпого, після чого пластуни вирушили у путь, молячись Хресну дорогу Патріарха. Протягом дороги молодь мала можливість приступити до Таїнства Сповіді, поспілкуватися з духовними наставниками та взяти участь у гутірках.

Серед тем гутірок були:

• “Митрополит Андрей і Пласт” – о. д-р Ігор Драпак, ОХ
• “Як будувати рідну хату?” – о. Дмитро Онуфрик

Учасники прощі – пластуни різного віку, наймолодшому було лише 6 років. На підході до Зарваниці паломників урочисто зустрів о. Володимир Топоровський, декан і пластун-приятель.

У Зарваниці спільно відслужили Молебень до Пресвятої Богородиці, після чого відбулася Божественна Літургія у Гробі Господньому в Українському Єрусалимі. Її очолив о. Андрій Говера, у співслужінні з о. Володимиром Козаком (комендантом прощі), о. Михайлом Терновим (бунчужним) та о. Дмитром Онуфриком (писарем). Літургійний спів провадили самі пластуни.

По завершенні богослужіння учасники отримали пам’ятні відзначки та літературу про Митрополита Андрея. Увечері відбулася пластова ватра, де молодь співала патріотичних пісень у братерській атмосфері біля вогню.

У неділю, 15 червня, Літургію очолив Преосвященний владика Дмитро Григорак, ЧСВВ, який звернувся до пластунів зі словом про святість і жертовність Митрополита Андрея. Владика наголосив на важливості любові до Бога та Батьківщини як життєвих орієнтирів кожного молодого українця.

Після Літургії учасники вирушили до джерела в Зарваниці, де владика освятив воду та окропив прочан на благословення. Після обіду та спілкування з владикою пластуни повернулися додому, духовно збагачені та натхненні прикладом великого митрополита.

Провідники прощі:

• пл.сен.пр. о. Володимир Козак, ОХ – комендант прощі
• ст.пл. о. Михайло Терновий – бунчужний
• ст.пл.прих. о. Дмитро Онуфрик – писар

Провід прощі висловлює щиру вдячність за підтримку та духовну опіку:

• Митрополиту Теодору, пл.сен. ОХ
• Архиєпископу Василю Семенюку
• Владиці Дмитру Григораку, пл.сен. ОХ
• Владиці Володимиру Фірману
• о. д-ру митрату Андрію Говері, пл.сен.дов.
• о. Івану Римару, ректору ТВДС
• о. Петру Глібчуку, економові семінарії, та семінаристам
• о. Володимиру Топоровському, декану, пл.прих.
• Усім священникам, виховникам, капеланам і пластунам, які долучилися до організації та участі в цій духовній мандрівці.

пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії

Зарваниця, Тернопільщина – цими днями вже вісімнадцяте поспіль відбулася традиційна піша проща до стіп Пресвятої Богородиці в Зарваниці, організована спільнотою “Подружні Зустрічі”. Цьогорічна проща зібрала понад 250 учасників віком від 1 до 70 років.

Духовне паломництво, яке бере свій початок у 2009 році, стало щорічною подією, що об’єднує подружні пари, родини, дітей та духовенство у молитві та взаємній підтримці. З кожним роком кількість учасників зростає, що свідчить про глибоку потребу у молитві, єдності та духовному оновленні.

Проща, що відбувається щорічно в червні, внесена до офіційного календаря паломництв до Малої Базиліки в Зарваниці. Паломники упродовж кількох днів долають непростий маршрут пішки, жертвуючи цей шлях у молитовних наміреннях – за мир в Україні, за міцні родини, за дітей, а також за особисті потреби кожного учасника.

“Це особливий час для поглиблення діалогу з Богом, із собою та з ближніми. Саме спільна молитва, тиша й підтримка в дорозі створюють простір для внутрішнього очищення й оновлення”, – ділиться учасниця Наталія.

пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії

Довідка

Спільнота “Подружні Зустрічі” – міжнародний рух, який діє в Україні з 1999 року під опікою Української Греко-Католицької Церкви. Її мета – поглиблення подружнього діалогу та єдності між чоловіком і дружиною. Харизмою спільноти є діалог у дусі Божої любові, який відкриває подружжям нові горизонти розуміння, взаємної підтримки та християнського свідчення в родинному житті.

14 червня, напередодні Міжнародного Дня батька, відбулася щорічна піша проща дружин священників Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ до Марійського духовного центру «Зарваниця». Це вже четвертий рік поспіль, коли їмості з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка вирушають у це паломництво. Особлива молитва та прохання до Пресвятої Богородиці були спрямовані на мир в Україні, заступництво для українського народу та благословення для власних родин.

Цього року духовний супровід у прощі надавали отці Козівського та Козлівського деканатів. Прибувши прецесійною ходою до парафіяльного храму Пресвятої Трійці та Покрови Пресвятої Богородиці, дружин священнослужителів зустрів і привітав отець-декан Володимир Топоровський. З подякою та глибокою вірою паломниці приступили до чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої, вимолюючи свої найщиріші прохання.

Центральною подією всієї прощі стала Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолили Архиєпископ-емерит Василій Семенюк та єпископ-помічник Володимир Фірман у співслужінні зі священнослужителями.

Проповідь виголосив ректор малої базиліки о. митрат Дмитро Квич. Він наголосив на прагненні до досконалості. Ця досконалість досягається трьома основними шляхами. Перший шлях — молитва та читання Біблії як основа духовного зростання. Другий — виконання Божих заповідей для праведного життя. Третій шлях — виховання, де особливо підкреслюється фундаментальна роль матері як джерела Божої благодаті та основи суспільства. О. Дмитро Квич зазначив, що ці духовні практики, і особливо сила материнської любові, є ключовими для щасливого життя на землі та у вічності.

Учасники прощі мали можливість приступити до Тайни Покаяння під час ходи і під час богослужінь.

Після Літургії Архиєпископ-емерит Василій теплими словами привітав усіх присутніх, зокрема дружин священників, подякувавши їм за їхню жертовність, любов та довіру до Пресвятої Богородиці.

На завершення паломництва учасники прощі разом з духівниками вирушили до чудотворного джерела, помолилися Хресну дорогу та відвідали Український Єрусалим.

Це щорічне паломництво є важливим свідченням глибокої віри та невтомної молитви українських жінок, які через свої родини та Церкву продовжують просити миру та благословення для всієї України.