Марійський духовний центр ЗАРВАНИЦЯ

Тільки для Вас маю жити, –

для Вас цілим серцем і душею працювати,

для Вас усе посвятити, – ба, навіть за Вас,

як цього треба буде, й життя своє віддати.

Андрей Шептицький

26–27 травня 2025 року в Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася науково-практична конференція «Митрополит Андрей Шептицький і його епоха: ціннісні та державотвірні духовні орієнтири», присвячена 160-річчю від дня народження.

Разом із Марійським духовним центром співорганізаторами цієї знаменної події були: Тернопільсько-Зборівська Архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви, Вища духовна семінарія імені Патріарха Йосифа Сліпого Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопільський обласний осередок Наукового товариства імені Шевченка, Державний архів Тернопільської області.

Уже втретє у стінах Марійського духовного центру відбувається науково-практична конференція, яка об’єднує духовенство й науковців. Започатковано цю традицію 2023 року Владикою Володимиром Фірманом, єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, ректором МДЦ «Зарваниця» та кандидатом філологічних наук, доцентом Марією Крупою, яка стала духовною матір’ю цих дійств.

Цьогоріч ця воістину духовна імпреза зібрала під зарваницьким небом духовенство, теологів, істориків, філологів, педагогів, психологів, політологів, мистецтвознавців та ін. Прагнучи охопити якомога більше віх багатогранної діяльності Митрополита Шептицького – від складання ним чернечих обітів до останніх його слів перед відходом у вічність: «Виджу відродження нашої Церкви, вона буде гарніша, величніша від давної та буде обнімати цілий наш нарід», промовці говорили про неоціненний внесок владики Андрея у формування на галицьких теренах у першій половині двадцятого століття національно свідомої та патріотично налаштованої української еліти, про його душпастирську, релігійну, просвітницьку, меценатську, культурну, політичну, економічну та педагогічну діяльність тощо.

Захід розпочався із вітального слова та благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка. «Кожен крок, кожен учинок Митрополит Андрей Шертицький звіряв зі Святим Євангелієм, тому слово і чин його житимуть завжди», – зазначив він.

Програма конференції була надзвичайно насиченою У перший день зі змістовними, ґрунтовними й глибокими доповідями, які викликали неабияку зацікавленість учасників дійства, виступили:
о. Микола Муж, викладач ВДС ім. Патр. Й.Сліпого (В. Березовиця) «Ідея єдности церкви в Україні як головний аспект екуменічної діяльности Митрополита Андрея Шептицького»;
о. Іван Говера, доктор літургійних наук, синкел у справах мирян Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії, голова богословської комісії ТОО НТШ «Митрополит Андрей Шептицький у контексті літургійної проблематики»;
Володимир Антофійчук, доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича «Доба Митрополита Андрея Шептицького: християнський дискурс української літератури»;
Зиновій Свереда, доктор соціальних наук, ексдоцент Папського Григоріанського Університету «Митрополит Андрей Шептицький як засновник соціальної доктрини української Церкви»;
Федір Полянський, кандидат історичних наук, доцент, директор Державного архіву Тернопільської області «Документи і матеріали про Митрополита Андрея Шептицького у фондах Державного архіву Тернопільської області».

Незабутньою подією першого дня конференції стала презентація книги «На скелі віри. Митрополит Андрей Шептицький», яку створили Оксана Гайова та Михайло Перун. Власне, Михайло Перун, доктор наук соціальних комунікацій, доцент кафедри богослов’я філософсько-богословського факультету Українського католицького університету представив книгу учасникам конференції. Це був надзвичайно колоритний, інформативний та емоційний виступ, який нікого не залишив байдужим. Пан Михайло зазначив, що «На скелі Віри» – одна з перших спроб представити у світлинах і в документах історію розвитку та діяльности Української греко-католицької Церкви крізь призму церковно-богословського вчення й архипастирського служіння Митрополита Андрея Шептицького. Понад тисячу сімсот ілюстрацій, значну частину яких опубліковано вперше, знайомлять із минулим і сьогоденням УГКЦ. До видання ввійшли грамоти, стародруки, листи, живописні та графічні портрети, зображення творів мистецтва, фотографії з архівів, музеїв, бібліотек, приватних збірок України й української діяспори тощо.

Схвилювала учасників конференції презентація монографії Любомира Крупи «Вплив Андрея Шептицького на суспільне і культурно-просвітницьке життя в Галичині кінця ХІХ – першої половини ХХ століття». За словами сестри Любомира, доцента кафедри журналістики педагогічного університету імені В. Гнатюка Наталії Дащенко, брат встиг залишити по собі чимало досягнень. Зокрема, підготував понад 20 наукових публікацій, серед яких однією з найбільших є кандидатська дисертація, яка і лягла в основу монографії. Наталія Дащенко змістовно охарактеризувала монографію й розповіла про те, як разом з мамою Марією та дружиною брата Іриною за чотири місяці підготували цю монографію до друку. До видання увійшла також автобіографія, написана Любомиром орієнтовно до 2017 року, та рецензії на неї. Їх виконали науковий керівник Любомира Крупи, доктор історичних наук, професор Микола Алексієвець та доктор історичних наук, професор і одногрупниця автора Леся Алексієвець. Вступне слово написав доктор філологічних наук, лауреат премії імені Андрея Шептицького Ігор Набитович.

Окрасою конференції стала презентація художніх робіт «Ціна свободи» неймовірно талановитого молодого художника Святослава Крупи. На цьому дійстві лунала музика західноукраїнських композиторів (Дениса Січинського, Станіслава Людкевича, Миколи Колесси, Анатолія Кос-Анатольського, Мирослава Скорика) у піднесеному та майстерному виконанні Ірини Гринчук, кандидата педагогічних наук, доцента; докторанта ТНПУ імені В. Гнатюка. Звучали поезії у виконанні В’ячеслава Хім’яка, Народного артиста України, професора, виконавця ролі Андрея Шептицького на сцені Тернопільськог драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, авторська поезія Галини Груць, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри педагогіки та менеджменту освіти ТНПУ імені В. Гнатюка. Цікаві й глибокі міркування про творчість, символіку і колористику полотен Святослава висловила Наталія Лупак, доктор педагогічних наук, професор ТНПУ імені В. Гнатюка; емоційними враженнями від картин поділився Олег Кіналь, художник, графік, книжковий ілюстратор, член Спілки дизайнерів України.

У другий день конференції свої доповіді виголосили:
о. Ігор Драпак, доктор фундаментального богослов’я, викладач ВДС ім. Патр. Й. Сліпого і Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського «Вплив Митрополита Андрея Шептицького на розвиток національної скаутської організації ПЛАСТ: історія та сучасність»;
Зоряна Лановик, доктор філологічних наук, професор ТНПУ імені В. Гнатюка, Мар’яна Лановик, доктор філологічних наук, професор ТНПУ імені В. Гнатюка «Народе, вір, вір мому слову»: голос царського В’язня в ліриці Богдана Лепкого»;
Алла Антофійчук, кандидат філологічних наук, доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці) «Епістолярний портрет Митрополита Андрея Шептицького: мовний аспект».

Відтак Володимир Антофійчук, доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету виступив з переднім словом «Духовний провідник і будівничий української ідентичности» та презентував книгу «Князь Української Церкви. Митрополит Андрей Шептицький: сторінки життя і діяльности», яку уклали Анастасія та Микола Вегеші. Також представив учасникам конференції роздуми «Біблія і Україна в поетичному осягненні Дмитра Загула» і презентував книгу «Дмитро Загул. Тонкострунна арфа. Поезії / передм. В. Антофійчука, упорядк. та прим. В. Антофійчук, Ю. Прокопчук».

Завершилася конференція круглим столом «Державотвірні й духовні стратегії Митрополита Андрея Шептицького у період розбудови сучасної України». Під час круглого столу відбулася презентація наукових матеріалів другої конференції «Слово і Церква: українське національне і духовне відродження у ХІХ столітті» (Тернопіль: Підручники і посібники, 2024); презентував книгу отець-доктор Віталій Козак «Монастирська церква. До історії давньої Тернопільської парафії» (Тернопіль: Джура, 2025. 232 с.). Видання щедро ілюстроване рідкісними світлинами з архіву парафії та приватних збірок парафіян, що надає книжці особливої документальної цінності. Отець зауважив, що на основі метричних книг храму Успіння та церкви Різдва Христового вперше висвітлено життя парафіяльної спільноти у період з 1744 до 1796 року. Книга викликала жвавий інтерес слухачів.

Відтак з резолюцією конференції виступила голова Секретаріату Марія Крупа. В обговоренні резолюції взяли участь: Тарас Пастух, заступник начальника Тернопільської обласної державної адміністрації, Василь Івашків, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української фольклористики імені Філярета Колесси, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, Марія Дідора, кандидат психологічних наук, доцент та інші. Вони закликали до посилення співпраці Церкви, родини і школи у вихованні молоді на основі християнських цінностей, у плеканні чеснот, якими володів Митрополит: любов до Бога і ближнього, зокрема, до родини, до рідного українського народу, його багатої духовної спадщини (гуманізму), вірності Христу Богу (Істині), жертовності, милосердя. До учасників круглого столу звернувся Отець Михайло Пастух, доктор філософії, викладач ВДС ім. Патріарха Й. Сліпого, наголосивши, що молитва була наймилішою для Митрополита, адже в молитві душа очищається, сповнюється любов’ю, що вдосконалення внутрішньої людини здійснюється через подвиг молитви, тому всі послання і заповіти Митрополита Андрея адресовані тим, хто неустанно творить молитву і хто живе молитвою щомиті.

Учасники Круглого столу були одностайні у тому, що думки, ідеї Митрополита Андрея не тільки не втратили актуальності, а й досі життєво необхідні – у час, коли ворог топче нашу рідну землю й увійшов до нашої Хати, що його заповіді й уроки допоможуть відродити зруйновані ворогом цінності не лише у матеріальному, а й у духовному вимірах.

Саме духовна складова: спільні літургії, сповідь, молебень, молитва Андрея Шептицького за нашу землю, екскурсія Зарваницею – додавала духовної наснаги, віри у нашу перемогу над московитами, сповнювала спокоєм і Божою благодаттю всіх учасників конференції.

На завершення дозволю собі невеличкий відступ від тематики конференції, присвяченої українському Мойсеєві, щоби читачі глибше усвідомили всю велич та державницьку поставу цього, за словами Лонгина Цегельського, «аристократа, який почувався українцем», якому належать такі слова: «Як колись наш історичний ворог на заході – Польща – був поранений у саме серце і мусів сконати, так зараз конає наш ворог на півночі – москва, бо і він поражений у саме серце і вже ніколи не підніметься до попередніх сили й величі. Він ще буде намагатися урятувати себе, продовжити своє життя, відродитись, що йому, може, поведеться на деякий час, але майбутність йому вже перекреслена…».

Ці слова великий Митрополит виголосив після його звільнення з царської неволі на засіданні Центральної Ради у золотоверхому Києві. Воістину наш Митрополит на століття випереджав свій час.

Галина Груць

287

У неділю, 25 травня, після кількарічної перерви, вірні та духовенство Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ звершили традиційну щорічну прощу до Марійського відпустового центру, що у Зарваниці. Моління численних паломників до Пресвятої Діви Марії, прославленій у Зарваницькій чудотворній іконі, очолив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин.

Зустріч архиєпископа та слово про історичне значення Зарваниці

Прибувши з різних куточків архиєпархії до Зарваниці, духовенство та вірні зустрічали преосвященнішого владику Володимира, запрошуючи його звершити Архиєрейську Божественну Літургію.

«Ми з вами маємо пам’ятати, що Зарваниця — це святе місце! Коли наша Церква почала виходити з підпілля, у 1988 році, тут, вперше, привселюдно, ще за радянських часів, на тисячоліття Хрещення Київської Русі, відправили урочисте богослужіння. КДБ радянського союзу не могло розігнати наших людей, бо їх було дуже багато. Тут, у Зарваниці, Богородиця показала, що прийшов час вийти Церкві на волю», — мовив архиєпископ до прочан перед молінням.

Під час Літургії митрополиту Володимиру співслужили архиєпископ-емерит Василій Семенюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Володимир Фірман, а також чисельно зібране духовенство Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.

Щасливий був світ, коли прийшов Спаситель

Прослухавши євангельський уривок про сліпонародженого, митрополит Володимир виголосив недільну проповідь, побудовану на словах Євангеліє від Івана: «Я — світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Ів. 8:12).

«Спаситель у сьогоднішній Євангелії говорить: ”І поки Я у світі — Я світло світу” (Ів. 9:5). Великим нещастям для людини є сліпота, тому що перед її очима вічно похмура, непривітна ніч, вічна темрява. Нещасне і не завидне життя людини, що темна на очі. Але ще більше нещасне, незавидне життя людини, сліпої в душі, в якої є також вічна, непривітна темрява. Щасливий був світ, коли прийшов Спаситель. Людям відкрилися очі і вони побачили Божу славу. Про таке чудо оздоровлення сліпонародженого розповідає нам сьогоднішнє Святе Євангеліє», — мовив архиєрей.

Милосердний Спаситель обтирає кожну людську сльозу

За словами проповідника, всі чуда Ісуса Христа свідчать нам про велику Божу любов: найбільший доказ цієї любові — це смерть Божого Сина на Хресті за спасіння світу. «Милосердний Спаситель проявляє Своє велике милосердя над різними людськими болями, Він обтирає кожну людську сльозу», — додав він.

Відтак архиєпископ роздумував про Пречисту Діву Марію: «Яке щастя для нас особливо сьогодні, в таких важких часах, мати біля себе завжди готову до помочі Небесну Матір. Її помочі і опіки нам дуже потрібно на кожному кроці нашого життя. Вона, Небесна Мати, Своїм милосердним оком вишукує нас — убогих, заблуканих, невдячних своїх дітей, і з радістю нам хоче допомогти в усіх потребах нашого життя».

«Молитовно просимо сьогодні тут, у Зарваниці, щоб Господь благословив і постійно обдаровував Своєю благодаттю й миром Батьківщину Україну, увесь український народ», — додав він.

Цього дня паломники численно приступили до Таїнств Покаяння та Пресвятої Євхаристії.

Після урочистої Літургії митрополит Володимир подякував всім вірним та душпастирям архиєпархії, які, незважаючи на сильний дощ, прибули до Марійського духовного центру, щоб вимолювати ласк у Пресвятої Богородиці, а також просити миру в Україні.

Особлива подяка від митрополита Івано-Франківського була звернена до архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка, а також владиці Василію Семенюку та владиці Володимиру Фірману за теплий прийом прочан й значні зусилля, спрямовані на розвиток відпустового центру.

Владика Василій Семенюк: митрополит Володимир Війтишин — ісповідник віри

Пізніше архиєпископ-емерит Василій подякував митрополиту Івано-Франківському за спільну молитву, й відзначив, що владика Володимир є ісповідником віри, адже провадив підпільні богослужіння та служив для вірних за часів радянського союзу ще як священник: «Це митрополит Володимир колись тут, у цих лісах, під час підпілля, спільно з владикою Павлом Василиком служили Літургії для вірних!».

Тепле слово архиєпископа-емерита Василія до вірних архиєпархії

Також владика Василій запевнив у молитвах за всіх Воїнів України, за полонених й зниклих безвісти через війну.

«Я щиро вас обіймаю, обтираю ваші сльози, зігріваю ваші серця, заношу молитву до Пресвятої Богородиці, а Вона є тут, з нами, щоб вислухати наші благання й просьби! Не дарма наш народ співає: “Ще не чувано ніколи, щоб Вона не помогла, у недолі цього земного життя!”» — звернувся владика Василій до вірних Івано-Франківської архиєпархії, а відтак вручив митрополиту Володимиру копію Чудотворної ікони Зарваницької Богородиці.

Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ

224

23-25 травня 2025 року у науково-просвітницькому центрі, що в Марійському духовному центрі “Зарваниця”, відбулися поглиблені реколекції для аніматорів та кандидатів в аніматори. Захід пройшов з благословення митрополита Теодора (Мартинюка) та за сприяння і підтримки Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії та адміністрації Марійського центру.

Ці реколекції стали вже другими поглибленими зустрічами такого формату для аніматорів спільноти, що проходять у Зарваниці, попередні відбулися у 2024 році.

Цьогоріч у них взяли участь 19 подружніх пар аніматорів, одне священниче подружжя аніматорів, троє священників-аніматорів, шість пар кандидатів в аніматори, а також троє дружин військових, чиї чоловіки нині служать у лавах ЗСУ.

Програма реколекцій була надзвичайно насиченою та духовно глибокою. Вона включала щоденну Божественну Літургію, Таїнства Сповіді та Євхаристії, вечірні молитви, Молебень до Богородиці, а також зустрічі з митрополитом Теодором та владикою Володимиром. Особливе місце займали глибокі реколекційні науки від ієромонахів, докторів богослов’я – о. Юстина Бойка та о. Прокопія Лотоцького, ЧСВВ.

Перший блок тем був присвячений спадщині митрополита Андрея Шептицького в контексті сучасної України – зокрема, що ми можемо запозичити з його мудрості та прикладу. Також розглядалися проблеми християнської родини у посланнях митрополита та питання “Як будувати рідну хату?” в умовах російсько-української війни. Цією частиною реколекцій керував отець Юстин Бойко, ієромонах студит, доктор богослов’я та патристичних наук Папського Патристичного Інституту «Августиніянум» в Римі.

Наступний блок тем, що його глибоко розкрив реколектант о. д-р. Прокопій Лотоцький, ЧСВВ, охоплював такі важливі аспекти подружнього життя як “Якісне спілкування – ключ до гармонії”, “Розподіл обов’язків: стосунки на служіння один одного” та “Зрілість чоловіка і жінки: шлях до зрілих стосунків”.

Слова вдячності Богу, Пресвятій Богородиці та ЗСУ, а також організаторам реколекцій, перепліталися з щирими враженнями учасників:

“Ці реколекції – рушійний момент для вдосконалення.”

“Вони є як дороговкази на шляху духовного життя.”

“Нас надихнули наші Владики – їхнє слово і свідчення.”

“Відкрили для себе постать Митрополита Андрея Шептицького.”

“Будемо пізнавати глибше історію нашої Церкви та послання Митрополита.”

Спільнота “Подружні Зустрічі” (Тернопільський осередок) висловлює щиру вдячність митрополиту Теодору Мартинюку, владиці Володимиру Фірману та адміністрації Марійського духовного центру за підтримку та можливість взяти участь у таких поглиблених реколекціях, що допомагають подружжям долати сучасні виклики з надією на Бога.

200

24 травня 2025 року у Вищій Духовній семінарії ім. Патріарха Й. Сліпого відбулася знакова подія – урочисте вручення дипломів. Цьогорічний випуск став по-справжньому особливим, адже семінарія відзначила свій 25-й, ювілейний випуск.

Святкування розпочалося Архиєрейською Божественною Літургією у Марійському духовному центрі «Зарваниця». Її очолив преосвященніший архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк у співслужінні з архиєпископом-емеритом Василієм Семенюком, єпископом-помічником Володимиром Фірманом, отцями настоятелями та іншими священниками, які прибули до Зарваниці.

У своєму повчальному слові владика митрополит Теодор звернувся до випускників, наголошуючи на важливості їхнього покликання: «Дорогі випускники, перед вами дуже важке, по-людськи кажучи, непосильне завдання бути пастирями. Хоч ви готувалися сім років, багато прикладали зусилля, ви, ваші духовні отці, префекти, всі ті, яким доручено навчання і виховання у семінарії, однак ви мали, маєте і будете мати завжди найвищого учителя Ісуса Христа, який кличе вас бути інструментом, бути його устами, бути його серцем, бути його руками, бути тими, яких він посилає до своїх улюблених овець».

Після завершення Божественної Літургії ректор семінарії прот. Іван Римар зазначив, що цьогорічний випуск 20 семінаристів є ювілейним, 25-м. Опісля проректор з навчально-академічної частини о. д-р Володимир Ковалковський зачитав наказ про завершення Богословських студій та вручення дипломів.

Святкування завершилося спільною фотографією, яка збереже пам’ять про цю знаменну подію для випускників та всієї семінарійної спільноти.

1,1K

21–22 травня в Марійському духовному центрі Зарваниця під головуванням Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава відбулася ювілейна 100-та сесія Архиєрейського Синоду Української Греко-Католицької Церкви в Україні.

У синодальних засіданнях взяли участь усі 27 греко-католицьких єпископів, які діють на території України, та владика Теодор Мацапула, єпарх Мукачівської греко-католицької єпархії. Про це повідомляє Секретаріат Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні.

Головною темою цієї сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні була «Гуманітарна ситуація та соціальне служіння в Україні». Підготував її для розгляду Відділ соціального служіння УГКЦ під керівництвом владики Василя Тучапця. У контексті розгляду головної теми єпископи заслухали доповідь Павла Фролова, народного депутата України, голови Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань захисту майнових і немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. З доповідями також виступили: о. Сергій Триф’як, синкел соціального служіння Коломийської єпархії, директор «Карітас-Коломия»; п. Тетяна Ставнича, президентка Карітасу Україна; п. Мар’яна Кащак, директорка «Української освітньої платформи»; п. Микола Мостов’як національний делегат Лицарів Колумба.

Владики із тривогою та журбою сприйняли інформацію (головно від Управління ООН із координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine) про те, що з 32,9 млн теперішніх мешканців України — 16,3 млн є хронічно постраждалі від війни (≈50 %), 12,7 млн потребують допомоги, понад 4 млн втратили житло. Щоб виправити збитки, спричинені збройною агресією російської федерації проти України, треба суму еквівалентну 524 млрд доларів США. Усі єпископи погодилися зі словами Блаженнішого Святослава про те, що «в Україні ми переживаємо величезну гуманітарну кризу. Та разом із людьми з усього світу, кожен із яких доклав свою частку, нам вдалося відвернути гуманітарну катастрофу. На жаль, люди гинуть від обстрілів і ракетних ударів, але завдяки нашим спільним зусиллям ніхто не помер від голоду чи холоду».

Над справою консолідації зусиль задля подолання викликів воєнного лихоліття, потреби особливого вияву материнського обличчя Церкви й застановлялися синодальні отці при розгляді головної теми цієї ювілейної сесії Архиєрейського Синоду та прийняли низку рішень, покликаних забезпечити надання ефективної відповіді УГКЦ в Україні на гуманітарну кризу, спричинену воєнною агресією.

У розділі тем для обговорення було розглянуто питання про душпастирську ситуацію в УГКЦ в Україні, про яку доповіли архиєреї Донецького, Харківського й Одеського екзархатів і Київської архиєпархії УГКЦ.

Блаженніший Святослав повідомив владикам про сучасний стан українсько-польських взаємовідносин, початок ексгумації та перепоховання жертв Волинської трагедії і позитивний вплив цього гуманітарного акту в порозуміння між нашими народами й участь УГКЦ у цьому процесі.

Про місію і діяльність Українського католицького університету доповів ректор п. Тарас Добко, який розповів про плани з академічного розвитку, а саме заснування факультету права УКУ; бакалаврську програму «Робототехніка»; бакалаврську програму «Фізична терапія»; Школу цілісного розвитку та УКУ-Online — платформу для дистанційного навчання, що забезпечує доступ до якісної освіти незалежно від місця проживання.

Детальніше про факультет права УКУ як академічну спільноту, де формуються інтелектуально незалежні правники, що усвідомлюють свій потенційний вплив на суспільство і здатні керувати цим впливом на служіння добру, істині та красі, спільноту, яка робить внесок у трансформацію правової системи в Україні на засадах поваги до гідності, свободи та верховенства права, доповів п. Андрій Костюк, голова Дорадчої ради, сенатор УКУ, викладач Львівської бізнес-школи та Школи права УКУ.

Члени Синоду заслухали звіт про діяльність Бюро УГКЦ із питань екології, який склав його керівник п. Володимир Шеремета. Владики відзначили високу активність та ефективність цієї церковної структури, подякували п. Володимирові й усім екорефентам єпархій та екзархатів за сумлінну працю та поблагословили їх на подальше служіння.

Про діяльність в Україні Організації Католицької Церкви в Німеччині для допомоги Церкві у Східній Європі «Renovabis» синодальним отцям доповіла представниця цієї допомогової організації Катерина Ебель.

Патріарший економ УГКЦ о. Любомир Яворський доповів Синодові про стан справ УГКЦ в Україні у фінансово-економічній сфері та представив владикам звіт про діяльність Фундації «Мудра справа».

101-шу сесію Архиєрейського Синоду Української Греко-Католицької Церкви в Україні вирішено провести в четвертому кварталі 2025 року Божого.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

287

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав особисто та від імені Синоду Єпископів привітав митрополита Тернопільсько-Зборівського владику Теодора Мартинюка з 10-річчям єпископської хіротонії, яка «стала великим благословення для вірних нашої Церкви на розлогих теренах Тернопільсько-Зборівської митрополії».

Глава Церкви пригадав, як «десять років тому в Марійському духовному центрі „Зарваниця“ відбулася Ваша архиєрейська хіротонія, яка принесла численні плоди для розвитку і утвердження архиєпархії», зауваживши, що «на жаль, цей ювілей Ви святкуєте під час жорстокої війни, яка своїм руйнівним жалом пронизує всю Україну».

«Ваше архиєрейське служіння, особливо в цей тяжкий період, сповнене пастирською турботою про вірних нашої Церкви, для яких Ви стали дбайливим батьком, ревним проповідником Христової правди, захисником їхніх прав і свобод. Священники у Вашій особі віднаходять приклад для наслідування в молитві, ділах милосердя та стійкості у вірі в час випробувань», — зазначив Блаженніший Святослав у вітальній грамоті.

Відтак Патріарх висловив вдячність Господеві за дар життя, святительського служіння та інші дари, якими Він щедро наділив владику Теодора.

«Прохаючи в Господа Бога, щоб Він і надалі Вас провадив, складаємо Вам сердечну подяку та висловлюємо визнання і похвалу. Прийміть наші вітання та побажання рясних Божих благословень, допомоги Святого Духа в усіх Ваших починаннях на славу Божу та для добра нашої Церкви — на многії і благії літа», — побажав Глава УГКЦ.

Більше про життя і діяльність владики Теодора Мартинюка можна дізнатися за посиланням.

Департамент інформації УГКЦ

94

17 травня 2025 року Марійський духовний центр «Зарваниця» відбулася 23 проща католицьких освітньо-виховних установ УГКЦ. Ця подія відбулася з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка й була організована Комісією УГКЦ у справах освіти та виховання спільно з представниками відповідної комісії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії. Дата прощі була невипадковою, адже збіглася з «Днем родини» та «Прощею родин до центральних храмів єпархій та екзархатів», що стало кульмінацією «Тижня родини» (з 11 по 17 травня 2025 року), ініційованого Патріаршою комісією УГКЦ у справах родини і мирян.

Паломництво розпочалося з Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив архиєпископ-емерит Василій Семенюк. Йому співслужили ректор Марійського духовного центру «Зарваниця», єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Володимир Фірман, ректор малої Базиліки Зарваницької Матері Божої отець-мітрат Дмитро Квич, голова Комісії УГКЦ у справах освіти та виховання отець Петро Майба, СДБ, а також духівники католицьких шкіл. У Літургії взяли участь численні учні, вчителі та представники духовенства, які спільно дякували Богові за дар віри, можливість навчання та єдність спільноти.

Після Богослужіння паломники вирушили процесійною ходою до каплиці над джерелом. Тут відбулося водосвяття та спільна молитва, що стало символічним продовженням духовного єднання.

Завершився цей насичений день Хресною дорогою, під час якої учасники заносили свої особисті намірення, молячись за мир в Україні, добробут своїх родин, а також за вчителів та друзів.

Цей день у Зарваниці став чудовою нагодою для духовного зростання, нових знайомств та глибшого усвідомлення того, що всі ми є частиною великої католицької родини.

252

З благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка 10 травня 2025 року відбулася XVIII піша проща спільноти «Матері в молитві» до Марійського духовного центру «Зарваниця». Ця особлива духовна подія об’єднала матерів з різних куточків України у спільній молитві за мир, за своїх дітей та родини.

Очолив паломництво духівник спільноти, отець Василь Чамарник, у супроводі отців-духівників спільнот. Учасники прощі, разом зі своїми рідними, пройшли шлях до святого місця, жертвуючи свої молитви за найважливіше: перемогу України, припинення кровопролиття, захист воїнів, зцілення поранених, визволення полонених та щасливу долю для нашої країни.

Цьогорічна проща була сповнена особливої зворушливості, адже відбулася напередодні Дня матері. У серцях паломниць панували почуття глибокої вдячності, безмежної любові та жертовності.

Прибувши до парафіяльного храму Пресвятої Трійці та Покрови Пресвятої Богородиці, понад тисяча матерів піднесли свої молитви перед чудотворною іконою Зарваницької Матері Божої. Спільна материнська молитва продовжилася вже у самому Марійському духовному центрі, де прочани пройшли стаціями Хресної Дороги, роздумуючи над страстями Господніми.

З нагоди прощі була відслужена Архиєрейська Літургія, яку очолив архиєпископ – емерит Василій Семенюк у співслужінні з численними священниками та духівниками спільноти «Матері в молитві».

У своєму зверненні до матерів владика Василій наголосив на величі та відповідальності материнства: «Дорогі мої матері! Бути матір’ю – це велике щастя, але й велика відповідальність. Безперечно Господь, даючи жінці ласку зачати нове життя, наділяє її здоровим інстинктом, даром всеобіймаючої любові, яка дозволить майбутній матері належно виконати своє завдання. Але цей дар Божий не звільняє матері від слабості та недоліків. Треба великих і свідомих зусиль, щоб бути на рівні своїх завдань, а тим більше – бути українською матір’ю. Ми сьогодні зустрілися усі члени «Матерів в молитві». Ми всі розуміємо, що замало породити сина, доньку, дати їм матеріальне забезпечення, науку. Але найголовніша ціль – це спасіння наших дітей, берегти їх від гріха, берегти їх від злого товариства, берегти їх від пекла».

Духівник спільноти, отець Василь, від імені всіх присутніх висловив щиру подяку архиєпископу Кир Василію за багаторічну духовну підтримку та спільну молитву: «Дякуємо вам, Владико, за ваше добре, мудре слово, яке для нас є тим світлом. Дякуємо вам за вашу постійну молитву, яка є опорою у важких хвилинах. І дякуємо вам за безмежну любов до Пресвятої Богородиці, бо вона в вашій особі є зразком. Нехай Господь кріпить вас ще на довгі роки життя, дарує мир, радість, здоров’я, щоб ми ще всі разом побачили цю славну перемогу, яку так очікуємо, за яку молимося».

XVIII піша проща до Зарваниці стала ще одним свідченням незламної віри та сили материнської молитви, яка є могутнім щитом у боротьбі за мир і щасливе майбутнє України.

1,3K

3 травня 2025 року стало особливим днем для працівників Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області.

З благословення преосвященного архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка відбулася їхня паломницька проща до духовного центру Тернопілля – Зарваниці. Ініціатором цієї важливої події став начальник Петро Гринчишин, для об’єднання у спільній молитві усіх казначеїв з нагоди 30-ї річниці від дня її створення.

Біля воріт Надбрамної церкви Благовіщення паломників зустрів сотрудник малої базиліки Зарваницької Матері Божої отець Ігор Засійбіда. Він запросив учасників прощі до храму на урочисту Архиєрейську Літургію. Богослужіння очолив архиєпископ-емерит Василій Семенюк у співслужінні з єпископом-помічником Володимиром Фірманом та численними священнослужителями.

Перед Собором Зарваницької Божої Матері відбувся особливий момент – архиєреї освятили хоругву, яка відтепер буде символом духовної єдності та віри працівників казначейства. Опісля розпочалася Божественна Літургія, під час якої лунали щирі молитви за справедливий мир в Україні, за довгоочікувану перемогу, за мужніх воїнів, які боронять нашу землю, та за усіх паломників і прочан, які прибули до святого місця.

Після завершення Святої Літургії архиєпископ-емерит Василій Семенюк вручив вітальні грамоти від правлячого архиєрея Теодора Мартинюка. “Нехай благословенний час перебування біля стіп Пресвятої Богородиці сповнить ваше серце вірою, погодить душу спокоєм, зміцнить християнську надію, принесе щедрі благословення вашим рідним, а нашій Україні довгоочікувану перемогу та справедливий мир. Благословення особині на вас”.

“Преосвященні владики, дорогі наші, найдорожчі наші вчителі, духівники, від усієї казначейської родини, я хочу подякувати вам за благословення, за добрі слова науки, добра, справедливості, честі і милосердя. У 2016 році, коли ви благословили і освячували прапор України, який роз’їхався по всіх куточках України, ми не знали, яка буде трагедія і яке буде нещастя на нашу державу. І коли ворог нападав на Донецьк, то наш прапор, який зберігався у казначействі Краматорська, спасли і перевезли до Києва. І цей прапор сьогодні по всіх куточках України освячений саме тут, в цьому святому місці Зарваниці” – у кінцевому слові сказав Петро Гринчишин.

Ця проща стала не лише можливістю для працівників казначейської служби відзначити 30-річний ювілей своєї організації, але й часом духовного єднання, спільної молитви за мир та майбутнє України.

1,1K

Марійський духовний центр “Зарваниця” став осередком святкових богослужінь у Великодній час. У неділю, 20 квітня 2025 року, на Світле Христове Воскресіння, Пасхальні Літургії очолили отці Марійського центру, зібравши численних паломників та прочан.

Після урочистої Святої Літургії до вірних звернувся ректор Малої Базиліки Зарваницької Матері Божої, о. митрофорний протоієрей Дмитро-Петро Квич. “Сьогодні цей світлий празник, Воскресіння Господнє, торжество Божої любові. Ми є повні радості і великої надії, бажаємо вам всім, щоби вийшовши з храму, ми хотіли ділитися тою доброю новиною, про воскресіння Христове з усіма людьми, яких зустрінемо на дорозі, ділитися не тільки нашими словами, але й в першу чергу нашим життям, нашими добрими ділами, особливо бажаю миру для нашої України, кожній українській родині, воїнам, що захищають сьогодні мир для України, людям доброї волі, волонтерам, котрі допомагають, які підтримують їх, всіх також українців, всіх наших прочан. Свято Воскресіння Христове стає для нас джерелом сили, надії і перемоги, бо Христос переміг смерть, а значить, це є перемога добра над злом, світла над темрявою, життя над смертю, і це є неминуче, бо Христове Воскресіння, це не лише є отой доказ божества, а це є фундамент нашої віри” – у своєму слові зазначив о.м. Дмитро-Петро.

Молитовне святкування Пасхи Господньої продовжилися у Світлий понеділок. Архиєпископ-емерит Василій Семенюк очолив Святу Літургію та звершив Чин освячення води біля Чудотворного Джерела. Звертаючись до вірних, владика Василій привітав усіх зі святами та висловив особливу подяку єпископу-помічнику Володимиру Фірману. Він відзначив, що владика Володимир проводить ці святкові дні на фронті, відвідуючи та духовно підтримуючи українських захисників разом із капеланами. Владика Василій закликав усіх до щоденної ревної молитви за справедливий мир в Україні.

Марійський духовний центр “Зарваниця” є важливим місцем для паломників, і можливість спільної молитви у Великодній період до Воскреслого Христа, безсумнівно, є особливою нагодою для вірних.

454