У Страсний тиждень, а зокрема у Велику п’ятницю кожен християнин переживає разом з Ісусом Христом страждання та смерть, які Він приймає і терпить, щоб перемогти і дарувати спасіння. У тривожний час війни український народ іде своєю хресною дорогою, несучи хрест болю, терпінь, втрат, жорстоких боїв, жахливих смертей. Але як Христос своїм воскресінням перемагає смерть, так і Україна здобуде перемогу над злом.
За час агресії росії на території України Зарваниця, крім виконання місії духовної, стала місцем прихистку вимушено переміщених осіб, які в цей важкий період рятуються від війни. У Марійському духовному центрі створюють комфортні умови для відновлення духовного та фізичного здоров’я усіх потребуючих. Щоденно для переселенців проводять цікаві зустрічі, катехитичні науки, спільну молитву на вервиці. Пізнавальною стала зустріч з ректором МДЦ «Зарваниця» о. м. Володимиром Фірманом, на якій він розповів про соціальну діяльність Марійського духовного центру.
У неділю, 3 квітня, у Марійському духовному центрі «Зарваниця», незважаючи на важкий та сумний час, відбулася особливо світла подія – свята Тайна Хрещення. Прийняв її маленький хлопчик Андрійко з м. Маріуполя, якого разом з мамою Анастасією з рідного міста вигнала страшна війна. Перебуваючи два тижні у бомбосховищі, в холоді, під постійними обстрілами, не було можливості охрестити дитину.
У п’ятницю, 25 березня, в базиліці Святого Петра у Ватикані Святіший Отець Франциск під час покаянного богослужіння посвятив росію, Україну та все людство Непорочному серцю Марії. Із собору Зарваницької Матері Божої з Папою єдналися владики Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні на чолі з Блаженнішим Святославом.
Відколи існує людська цивілізація, відколи людині було сказано, що в „поті лиця твого їстимеш хліб твій” (Бут.3,19), відтоді не перестає проливатися людська кров. Історія нашої країни написана кров’ю мільйонів тих, хто в різні періоди страждав за неї і боровся за її волю. Вже вісім років війни, вже десятки тисяч смертей і каліцтв. Сьогоднішній день поклав новий відлік боротьби у новітній історії і ми продовжимо цю боротьбу, бо війна вже реально присутня навіть там, де були переконанні у тиші і спокої. Нас охопив страх, паніка заполонила нашу свідомість, ми у розпачі. Що робити? У дуже критичних моментах і скрутних ситуаціях, в які потрапляли учні Ісуса, Він казав до них дуже коротку фразу: „Не бійтеся!” (Мт. 10,31).
Яскравим прикладом боротьби за віру і справедливість була, є і буде Зарваницька святиня. Страшні лихоліття довелося пережити, але всі, хто з довір’ям віддавав себе під покров Матері Божої, завжди знаходили прихисток під Її материнським омофором. Від самого початку воєнної агресії, ми не перестаємо молитися за мир і спокій в Україні, благаючи небеса „Боже великий, єдиний, нам Україну храни”.
Дорогі християни! Ми сьогодні, як ніколи, повинні об’єднатися у спільній молитві, ми своєю ревною молитвою маємо утворити міцний молитовний тил, який стане непробивним, якщо „приправимо” його постом і жертвенним служінням один одному. Не страх і відчай мають заполонити наші серця, а тверда віра у Бога, який „ангелам своїм повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах” (Пс. 90,11).
Ми пройдемо цей час випробовування, ми в різний спосіб будемо чинити опір агресії і злу. Не всі можуть воювати, але сьогодні всі можуть молитися. Відставимо свої носії інформації (комп’ютери, телефони, телевізори) і єднаймося у молитовному марафоні, бо це час, коли не має бути родини-оселі-людини, яка б не молилася і не підтримувала б наших воїнів! Нехай Божий мир запанує в наших серцях, нехай Святий Дух торкнеться всіх, від кого залежить мир на землі.
«Задумуйте задуми, та вони не вдадуться; давайте накази, та вони не здійсняться, бо знами Бог!» (Іс.8,10). Настане день, коли „врага не буде супостата, а буде син і буде мати…” (Т.Шевченко).
Сьогодні ми урочисто проголошуємо: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу!». Єдиним серцем і устами молимося: «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни!».
Улюблений Богом бережений
Український народе!
Знову наша Батьківщина в небезпеці!
Віроломний ворог, незважаючи на власні зобов’язання та запевнення, ламаючи основні норми міжнародного права, як несправедливий агресор ступив на українську землю, несучи зі собою смерть і розруху.
Наша Україна, яку світ справедливо назвав «кривавими землями», яка стільки разів була скроплена кров’ю мучеників і борців за свободу і незалежність свого народу, кличе нас сьогодні стати на її захист, – на захист своєї гідності перед Богом і людством, свого права на існування та права на вибір свого майбуття.
Це наше природне право і святий обов’язок боронити свою землю і свій народ, свою державу і все, що є для нас найрідніше: родину, мову і культуру, історію і духовний світ! Ми є мирним народом, який християнською любов’ю любить дітей усіх народів, незважаючи на походження чи переконання, національну чи релігійну приналежність. Ми не зазіхаємо на чуже і не погрожуємо нікому, але і свого нікому не маємо права віддати! У цей історичний момент голос нашого сумління кличе нас усіх як один стати на захист вільної, соборної і незалежної Української Держави!
Істрія минулого століття вчить нас, що всі ті, хто починав світові війни, їх програвали, а ідолопоклонники війни приносили лише знищення і занепад власним державам і народам. Ми віримо, що в цю історичну хвилину Господь Бог є з нами! Він, у руках якого лежить доля всього світу і кожної людини зокрема, є завжди на боці жертви несправедливої агресії, стражденних і поневолених. Це Він, який об’являє своє святе Ім’я в історії кожного народу, вловлює і скидає додолу могутніх світу цього їхньою гординею, завойовників – ілюзією їхньої всемогутності, гордих і зухвалих – їхньою самопевністю. Це Він дарує перемогу над злом і смертю. Перемога України буде перемогою Божої сили над ницістю і зухвальством людини! Так було, є і буде!
Наша свята Церква-мучениця завжди була, є і буде зі своїм народом! Цю Церкву, що вже пережила смерть і воскресінння, як Тіло воскреслого Христа, над яким смерть не має жодної сили, дарував Господь своєму людові в хрещальних водах Дніпра. Відтоді історія нашого народу і його Церкви, історія їх визвольних змагань, історія втілення Божого Слова і вияву Його Духа істини в нашій культурі переплелися навіки. І в цей драматичний момент наша Церква, як мати і учителька, є і буде зі своїми дітьми, буде їх боронити і їм служити в ім’я Боже! У Бозі наша надія і від Нього буде наша перемога!
Сьогодні ми урочисто проголошуємо: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу!». Єдиним серцем і устами молимося: «Боже, великий, єдиний, нам Україну храни!».
Святі праведники, мученики та ісповідники української землі, моліться і заступайтеся за нас перед Богом!
Благословення Господнє на вас!
† СВЯТОСЛАВ
Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
24 лютого 2022 року Божого
У неділю, 20 лютого, завершилася чергова відпочинкова реабілітація для військовослужбовців – учасників АТО й ООС, їхніх дружин, яка з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Василія (Семенюка) відбувся у Марійському духовному центрі «Зарваниця». Після двохрічної перерви, спричиненої карантинними вимогами, участь в адаптації взяло близько сорока учасників з різних регіонів України: Миколаївщини, Харківщини, Одещини, Хмельниччини, Івано-Франківщини, Тернопільщини, Києва, Луцька.
У неділю, 30 січня, адміністратор Марійського духовного центру «Зарваниця» о. Ігор Засійбіда та протоієрей, парох церкви Святого Миколая м. Тернополя й будівничий сакрального комлексу “Український Єрусалим” о. Любомир Зозуляк, перебуваючи з робочим візитом в Італії, відвідали українську парафію Святого Михаїла у м. Болоньї. Священники долучилися до спільної молитви за Україну, яку очолив архиєпископ і митрополит Болоньї Маттео Марія, Кардинал, Дзуппі. Молитва за мир в Україні та світі тривала на заклик Святішого Отця Папи Франциска.
Ще одна масштабна різдвяна традиція у Марійському духовному центрі «Зарваниця» – святкування празника Богоявлення Господнього та Хрещення Ісуса Христа, яке відзначаємо 19 січня. Сотні паломників щороку беруть участь у Богослужіннях, які відбуваються у Зарваниці цього дня.
Урочиста Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди празника Обрізання Господа нашого Ісуса Христа та дня спомину святого Василія Великого, відбулася 14 січня у Марійському духовному центрі «Зарваниця». Очолив Богослужіння архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк спільно з єпископом Кам’янець-Подільським Іваном (Куликом), єпископом-помічником Теодором (Мартинюком) та священнослужителями.