Історія Зарваниці пов’язана з тим, що тут знайшов надійний прихисток київський монах, якому уві сні з’явився образ Богоматері з малим Ісусом на руках. У 1867 році Папа Римський Пій IX коронував ікону і надав Зарваниці статусу відпустового місця.

Не раз подільську святиню спустошували татарські напади, зазнала вона руйнувань в Першу та Другу світові війни. Проте найбільшої шкоди завдала Зарваниці тоталітарна більшовицька система, яка знищила монастир, закрила храм Пресвятої Трійці, заборонила паломникам молитися біля цілющого джерела.

Після проголошення незалежності України почалося справжнє відродження подільської святині. На честь 2000-ліття Різдва Христового тут було збудовано й освячено собор Зарваницької Матері Божої, надбрамну церкву Благовіщення, скульптурну композицію рельєфної ікони Зарваницької Матері Божої, чотириярусну дзвіницю, Хресну дорогу, купіль «Джерело Святої Анни», храм Пресвятої Євхаристії. Ансамбль Марійського духовного центру доповнюють зведені за останній час храм копії хатини Матері Божої та стації вервиці.

У відпустовому місці вдячні віряни встановили пам’ятник Папі Римському Івану-Павлу II, якого Католицька церква 2014 року проголосила святим. Під час свого офіційного візиту в Україну у червні 2001 року він молився перед чудотворною іконою Зарваницької Матері Божої.

Доброю традицією стало проведення всеукраїнських прощ. Останніми роками вони поєднуються з молодіжними і проходять за участі Святослава Шевчука – Глави УГКЦ.