5 вересня 2026 року відбулася єпархіальна проща вірних і духовенства Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ до Марійського духовного центру «Зарваниця».

Молитовна програма розпочалася в парафіяльному храмі біля чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої, де прочани молилися акафіст, молебень та вервицю. Звертаючись до присутніх перед початком моління, владика Петро Лоза подякував за теплу зустріч у святому місці та пригадав слова зі свого служіння в Кохавині на Жидачівщині:

«Мати Божа вибрана: “Ти є нашою дорогою до неба. Ти є нашою дорогою до Ісуса”».

Після спільних молінь у парафіяльній церкві паломники вирушили процесійною ходою до відпустової площі. Там гостей привітав настоятель центру, подякувавши за чисельну присутність і вручивши традиційний хліб владиці Петрові. Головною подією дня стала Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив єпарх Сокальсько-Жовківський Петро Лоза у співслужінні з архиєпископом Василієм Семенюком та численним єпархіальним священством.

У своїй проповіді владика Петро зосередив увагу на змісті щирої молитви та її близькості до живої розмови між рідними:

«Коли дитина приходить до своїх батьків, коли друзі розмовляють одні з одним, коли люблячі серця є поряд, то завжди мають що один одному сказати. Є завжди оця потреба висловити все те, що криється в моєму людському серці».

За його словами, саме з таким наміром паломники прибули до святині — щоб довірити Богові свій біль, надії та турботи.

Роздумуючи над нинішніми випробуваннями для українського народу, єпископ зазначив:

«Тут, у стіп Твоєї Матері, ми просимо захисту. Ми просимо благословення. Ми просимо, щоби завершилася війна. Ми просимо благословення для нашої землі України».

Водночас архиєрей наголосив на потребі покаяння та взаємного прощення перед Божим обличчям.

Окрему увагу владика приділив прикладу Пресвятої Богородиці, чиє земне буття завжди було сповнене внутрішнього й дієвого руху назустріч Богові. Єпископ підкреслив, що Її послух слову архангела Гавриїла, відвідини родички Єлисавети та народження Христа у дорозі демонструють готовність цілковито довіряти Божому задуму, навіть у неспокої й труднощах.

Згадуючи Голгофську жертву та скорботу Богоматері біля гробу Її Сина, єпископ закликав християн не занепадати духом:

«Вона не сидить склавши руки, що вона не знеохочується, не зневірюється, що вона не відкидає цієї Божої волі, але вона старається бути послушною цьому Божому Слову, щоби його виконати в своєму житті і сказати: “Я — слугиня Господня, нехай мені станеться по твоєму слову”».

Окремі слова вдячності були скеровані українським військовим, які тримають оборону й дають можливість мирно звершувати молитву. Владика зазначив, що проща і кожна літургійна жертва приносяться за українських воїнів, захисників і захисниць.

Завершуючи проповідь, владика Петро закликав вірних повертатися до щоденного життя з оновленим серцем:

«Господи, Ти, Який змінюєш людське серце, Який змінюєш від зла до добра, Який змінюєш від того, що нам бракує, що Ти наповняєш Своєю Божою ласкою, що Ти, коли торкаєшся нашого людського життя, ті рани, які є на тілі нашого народу, ті втрати, які переживаємо не просто в тому матеріальному значенні, але найбільше ті втрати, коли йдеться про наших рідних і близьких осіб, які втратили своїх найрідніших на цій жахливій і несправедливій війні, Господи, що Ти є Той, Хто гоїш нас всіх, бо Ти є Воскресіння, Правда і Життя».

Особливою подією богослужіння стало дияконське рукоположення випускника Тернопільської Вищої Духовної Семінарії ім. Патріарха Йосипа Сліпого — Ростислава Діжака. Звертаючись до новопоставленого священнослужителя після завершення Літургії, владика побажав йому вірно служити Богові й Церкві та бути добрим свідком християнської віри. Також єпископ закликав вірян не боятися духовних покликань серед власних дітей і підтримувати тих, хто обирає священичий чи монаший шлях.

Після Літургії владика Петро подякував архиєпископу Василю Семенюку за гостинність, передав вітання митрополиту Теодору Мартинюку та відзначив хористів за молитовний спів. У відповідь архиєпископ Василь привітав прочан, подякував за організацію великої прощі й подарував владиці Петрові копію Зарваницької ікони.

На прохання архиєпископа Василя все духовенство та вірні на площі спільно виконали духовний гімн «Боже великий, єдиний». Потім архиєпископ поділився свідченнями про відновлення Зарваниці наприкінці 1980-х років та розповів про численні зцілення біля джерела, наголосивши на потребі постійної молитовної й дієвої підтримки Збройних сил України.

Опісля всі учасники богослужіння вирушили до джерела, де відбувся чин освячення води. Вірні мали змогу вмитися цілющою водою та набрати її для своїх родин і домівок.

Пополудні паломники зібралися біля хреста для молитви Хресної дороги та поминальної панахиди. Владика Петро наголосив, що пам’ять про полеглих захисників має базуватися на надії на Христове Воскресіння, адже Бог є Богом живих, а не мертвих.

Проща завершилася біля останньої XIV стації та символічного гробу Спасителя, де владика Петро поділився роздумами про глибину відкуплення:

«Тяжко є збагнути, яке то велике Боже милосердя і Його любов до людини. Це я, це всі ми, люди, ті, хто є грішники, мали бути розп’яті на тому хресті. Але на Голгофі Господь говорить і промовляє, що: “Я помру за тебе, щоби ти міг жити вічно”».

Наостанок єпископ і прочани помолилися в наміренні Святішого Отця, просячи Божої мудрості для церковного проводу й сил для творення миру, добра та нового життя.

Пресслужба Сокальсько-Жовківської єпархії

30 серпня в Марійському духовному центрі «Зарваниця» вперше відбулася проща представників органів місцевого самоврядування з нагоди 35-ї річниці відновлення незалежності України.

У подячній молитві за дар незалежності та за майбутнє України об’єдналися голови територіальних громад, їхні заступники та посадові особи органів місцевого самоврядування. До прощі долучився голова Тернопільської обласної ради Богдан Бутковський разом із депутатами різних фракцій.

Центральною подією прощі стала архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Кир Теодор Мартинюк у співслужінні з духовенством архиєпархії.

У проповіді, роздумуючи над євангельським образом виноградника, владика наголосив на особистій відповідальності кожного за свою державу.

«Господь посадив чудовий виноградник, який називається — Україна. Ми всі є громадянами цього виноградника і всі несемо відповідальність перед Богом за цей виноградник», — сказав митрополит.

Він зауважив, що протягом століть Україну нищили, розшматовували та намагалися позбавити свободи. Проте зовнішні випробування, за словами владики, не знімають відповідальності з тих, хто живе і працює всередині цього «виноградника», бо «Україна — наш спільний виноградник».

Окремо архиєрей звернувся до постатей праведного митрополита Андрея Шептицького та Патріарха Йосифа Сліпого. Перший, за його словами, зробив вагомий внесок у формування української національної ідентичності. Другий, пройшовши 18 років радянських таборів, залишився вірним Богові та своєму народові й у найтяжчі часи переконував світ, що Україна буде вільною державою.

Завершуючи проповідь, Кир Теодор закликав українців глибше пізнавати історію, усвідомлювати власну відповідальність і покликання через духовну спадщину провідників народу. Зокрема, він радив прочитати праці митрополита Андрея Шептицького «Як будувати рідну хату» та Патріарха Йосифа Сліпого «Заповіт».

Після водосвяття учасники прощі помолилися панахиду за всіх, хто впродовж століть виборював незалежність України. Голови територіальних громад запалили та поставили свічки пам’яті біля хреста, вшановуючи тих, хто віддав життя за свободу українського народу.

Далі паломники пройшли Хресну дорогу, молячись за Україну, її захисників, їхні родини та власні громади.

У Марійському духовному центрі «Зарваниця» паломництво завершилося спільною молитвою за перемогу України та справедливий і благословенний мир.

За підсумками прощі голови територіальних громад висловили побажання, щоб таке паломництво стало щорічною традицією і проводилося в останню неділю серпня.

Повідомила Анна Зварич
Фото: Володимир Болєщук

22 серпня Марійський духовний центр «Зарваниця» став місцем п’ятої, ювілейної Всеукраїнської прощі волонтерів Карітасу України. До святині прибули близько 400 волонтерів, які представляють 22 організації мережі Карітасу, та 50 працівників Національного офісу — люди, які щодня служать потребуючим у різних куточках держави.

Як і в попередні роки, проща розпочалася пішою ходою. Дорогою учасників супроводжувало «Радіо Проща»: ведучі Наталія Процик і Віталій Шкільник знайомили прочан із гостями заходу — представниками осередків Карітасу та Національного офісу, а також із міжнародними волонтерами.

Кульмінацією дня стала Божественна Літургія у Малій базиліці Зарваницької Матері Божої, яку очолив владика-емерит Василій Семенюк. У спільній молитві волонтери дякували Богові за можливість служити ближньому та просили благословення на дальше служіння.

Ювілейна проща залишила в Зарваниці й видимий слід: цьогоріч тут висадили Алею волонтерів. Дерева мають рости як живий знак вдячності тим, хто віддає свій час і сили заради інших.

«Волонтерство Карітасу — це духовна відповідь на Божий поклик робити добро, що звучить у нашому серці. Дякую кожному з вас за те, що ви відгукнулися на цей поклик і що ми йдемо цією стежкою разом», — звернулася до учасників президентка Карітасу України Тетяна Ставнича.

Для волонтерів, розсіяних по всій Україні, зустріч у Зарваниці стала нагодою помолитися разом, побачитися й підтримати одне одного. Із цим досвідом спільноти вони повернулися до свого служіння — бути поруч із тими, хто цього потребує.

За матеріалами сайту Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ

15 серпня 2026 року, у свято Успіння Пресвятої Богородиці, у Марійському духовному центрі “Зарваниця” завершилася проща вірян Коломийської єпархії УГКЦ. У молитовній події взяли участь преосвященні владики Василій Івасюк та Петро Голіней.

Перед початком Літургії духовенство та діти привітали архиєреїв. До владик звернувся отець-митрат Дмитро Квич, адміністратор Собору Зарваницької Матері Божої, який запросив їх очолити богослужіння та уділити благословення.

Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Василій Івасюк, правлячий єпископ Коломийський. Разом із ним молилися владика Василій Семенюк, архиєпископ-емерит Тернопільсько-Зборівський та владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийський. Їм співслужили о. Василь Нагорняк, синкел у справах духовенства та священничих родин, о. Сергій Триф’як, синкел у справах соціального служіння, о. д-р Андрій Квік, синкел у справах мирян, а також численне духовенство. При богослужінні служили диякони Дмитро Нагорняк і Максим Федюк. Спів звершували хористи з числа семінаристів Івано-Франківської духовної семінарії Коломийської єпархії.

У проповіді владика Василій Івасюк роздумував над змістом свята. Він нагадав, що Успіння належить до дванадцяти найбільших християнських свят і присвячене переходу Пресвятої Богородиці від земного життя до вічної слави, а в християнській традиції ця подія сприймається не як смерть, а як мирний перехід у вічність. Проповідник наголосив на значенні покаяння, смирення й довіри до Господа, навівши приклад розкаяного розбійника, який звернувся до Христа в останні хвилини життя.

«Людина, спочивши в Господі, залишає турботи, біль, тривоги і вже нікуди не спішить. Минуло все — і прийшла вічність. Не повернеться повсякденна суєта і вже не буде страждань. Залишається надія на Божу милість», — сказав владика.

Єпископ також звернув увагу на завершення Успенського посту й закликав паломників не втрачати його духовних плодів, а продовжувати щоденне життя в любові до Бога та ближніх.

Після Літургії архиєрей подякував учасникам прощі:

«Дякую всім священникам, дякую вірним, які прийшли, щоб подякувати Матері Божій за дари і ласки, які ми отримали. Дякую семінаристам, які служили та виконували велику працю».

На завершення до паломників звернувся владика Василій Семенюк. Він привітав владику Василія Івасюка з перебуванням у Зарваниці й побажав йому Божої сили в подальшому архиєрейському служінні, а владиці Петру Голінею подякував за ревне служіння та проповідування Божого Слова. На знак духовної єдності архиєреям подарували ікони Зарваницької Матері Божої.

Архиєпископ-емерит згадав українських воїнів, які віддали життя за Україну, і закликав молитися за захисників, духовенство, паломників та всіх, хто нині служить і боронить державу.

Проща завершилася спільною молитвою та архиєрейським благословенням.

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ
Світлини: піддиякон Микола Брунь

У суботу, 1 серпня, монашество та молодь Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ здійснили щорічну пішу прощу до Марійського духовного центру «Зарваниця». Темою цьогорічного паломництва стало розпізнання життєвого покликання, а біблійним гаслом — слова «Самуїле, Самуїле…» (1 Сам 3, 4), якими Господь кликав юного пророка серед нічної тиші.

Паломництво розпочалося біля катедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Тернополі, де учасників поблагословив Митрополит Теодор Мартинюк. Звідти прочани дісталися села Золотники, від якого розпочалася піша частина маршруту. У дорозі молитву до Божої Матері провадили організатори — синкел у справах монашества отець Василь Сліпчук та членкиня Молодіжної комісії Оксана Шупер. На початку пішої ходи до паломників долучилися брати з Крехівського монастиря Чину святого Василія Великого (ЧСВВ) на чолі з магістром новіціату отцем Романом Мельником. Спільна молитва, спів і розмови у дорозі стали для учасників першою нагодою прислухатися до голосу Божого, яким Він кличе кожну людину на її власний шлях.

У програмі прощі відбулася спільна зустріч чернецтва та молоді, яку модерував отець Роман Демуш, заступник голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ. Учасники ділилися досвідом розпізнання Божого покликання, говорили про сенс життя, стосунки з Ісусом Христом і прийняття Божої любові. Молодь також мала змогу зблизька ознайомитися з харизмами монастирів, чинів і згромаджень, що діють на території Архиєпархії, та поспілкуватися з братами й сестрами про їхній щоденний досвід життя в монаших спільнотах.

Кульмінацією паломництва стала Архиєрейська Божественна Літургія біля парафіяльного храму, у якому перебуває чудотворна ікона Зарваницької Божої Матері. Того самого дня до Зарваниці прибули й прочани Зборівського та Озернянського деканатів, тож біля святині зійшлися два паломницькі потоки. Богослужіння очолив владика Теодор у співслужінні священників обох деканатів за участі численних вірних. Молитву супроводжував спів хору братів-семінаристів, чиї голоси надали Літургії особливої урочистості.

У проповіді Митрополит наголосив, що хрест у монашому житті — не тягар, а радісне свідчення присутності Бога в житті людини. Він закликав молодь не боятися Божого поклику й мати відвагу, подібно до пророка Самуїла, відповісти на нього словами: «Говори, Господи,  слуга твій слухає».

Завершилася проща процесією зі свічками до джерела на чудотворному місці, де відслужили Молебень до Пресвятої Богородиці та освятили воду. Вогники свічок у вечірніх сутінках стали видимим знаком того, що поклик, почутий у дорозі, кожен несе далі — у своє щоденне життя.

повідомила с. Пелагія Горук