Марійський духовний центр ЗАРВАНИЦЯ

15 серпня 2026 року, у свято Успіння Пресвятої Богородиці, у Марійському духовному центрі “Зарваниця” завершилася проща вірян Коломийської єпархії УГКЦ. У молитовній події взяли участь преосвященні владики Василій Івасюк та Петро Голіней.

Перед початком Літургії духовенство та діти привітали архиєреїв. До владик звернувся отець-митрат Дмитро Квич, адміністратор Собору Зарваницької Матері Божої, який запросив їх очолити богослужіння та уділити благословення.

Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Василій Івасюк, правлячий єпископ Коломийський. Разом із ним молилися владика Василій Семенюк, архиєпископ-емерит Тернопільсько-Зборівський та владика Петро Голіней, єпископ-помічник Коломийський. Їм співслужили о. Василь Нагорняк, синкел у справах духовенства та священничих родин, о. Сергій Триф’як, синкел у справах соціального служіння, о. д-р Андрій Квік, синкел у справах мирян, а також численне духовенство. При богослужінні служили диякони Дмитро Нагорняк і Максим Федюк. Спів звершували хористи з числа семінаристів Івано-Франківської духовної семінарії Коломийської єпархії.

У проповіді владика Василій Івасюк роздумував над змістом свята. Він нагадав, що Успіння належить до дванадцяти найбільших християнських свят і присвячене переходу Пресвятої Богородиці від земного життя до вічної слави, а в християнській традиції ця подія сприймається не як смерть, а як мирний перехід у вічність. Проповідник наголосив на значенні покаяння, смирення й довіри до Господа, навівши приклад розкаяного розбійника, який звернувся до Христа в останні хвилини життя.

«Людина, спочивши в Господі, залишає турботи, біль, тривоги і вже нікуди не спішить. Минуло все — і прийшла вічність. Не повернеться повсякденна суєта і вже не буде страждань. Залишається надія на Божу милість», — сказав владика.

Єпископ також звернув увагу на завершення Успенського посту й закликав паломників не втрачати його духовних плодів, а продовжувати щоденне життя в любові до Бога та ближніх.

Після Літургії архиєрей подякував учасникам прощі:

«Дякую всім священникам, дякую вірним, які прийшли, щоб подякувати Матері Божій за дари і ласки, які ми отримали. Дякую семінаристам, які служили та виконували велику працю».

На завершення до паломників звернувся владика Василій Семенюк. Він привітав владику Василія Івасюка з перебуванням у Зарваниці й побажав йому Божої сили в подальшому архиєрейському служінні, а владиці Петру Голінею подякував за ревне служіння та проповідування Божого Слова. На знак духовної єдності архиєреям подарували ікони Зарваницької Матері Божої.

Архиєпископ-емерит згадав українських воїнів, які віддали життя за Україну, і закликав молитися за захисників, духовенство, паломників та всіх, хто нині служить і боронить державу.

Проща завершилася спільною молитвою та архиєрейським благословенням.

Пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ
Світлини: піддиякон Микола Брунь

85

У суботу, 1 серпня, монашество та молодь Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ здійснили щорічну пішу прощу до Марійського духовного центру «Зарваниця». Темою цьогорічного паломництва стало розпізнання життєвого покликання, а біблійним гаслом — слова «Самуїле, Самуїле…» (1 Сам 3, 4), якими Господь кликав юного пророка серед нічної тиші.

Паломництво розпочалося біля катедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Тернополі, де учасників поблагословив Митрополит Теодор Мартинюк. Звідти прочани дісталися села Золотники, від якого розпочалася піша частина маршруту. У дорозі молитву до Божої Матері провадили організатори — синкел у справах монашества отець Василь Сліпчук та членкиня Молодіжної комісії Оксана Шупер. На початку пішої ходи до паломників долучилися брати з Крехівського монастиря Чину святого Василія Великого (ЧСВВ) на чолі з магістром новіціату отцем Романом Мельником. Спільна молитва, спів і розмови у дорозі стали для учасників першою нагодою прислухатися до голосу Божого, яким Він кличе кожну людину на її власний шлях.

У програмі прощі відбулася спільна зустріч чернецтва та молоді, яку модерував отець Роман Демуш, заступник голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ. Учасники ділилися досвідом розпізнання Божого покликання, говорили про сенс життя, стосунки з Ісусом Христом і прийняття Божої любові. Молодь також мала змогу зблизька ознайомитися з харизмами монастирів, чинів і згромаджень, що діють на території Архиєпархії, та поспілкуватися з братами й сестрами про їхній щоденний досвід життя в монаших спільнотах.

Кульмінацією паломництва стала Архиєрейська Божественна Літургія біля парафіяльного храму, у якому перебуває чудотворна ікона Зарваницької Божої Матері. Того самого дня до Зарваниці прибули й прочани Зборівського та Озернянського деканатів, тож біля святині зійшлися два паломницькі потоки. Богослужіння очолив владика Теодор у співслужінні священників обох деканатів за участі численних вірних. Молитву супроводжував спів хору братів-семінаристів, чиї голоси надали Літургії особливої урочистості.

У проповіді Митрополит наголосив, що хрест у монашому житті — не тягар, а радісне свідчення присутності Бога в житті людини. Він закликав молодь не боятися Божого поклику й мати відвагу, подібно до пророка Самуїла, відповісти на нього словами: «Говори, Господи,  слуга твій слухає».

Завершилася проща процесією зі свічками до джерела на чудотворному місці, де відслужили Молебень до Пресвятої Богородиці та освятили воду. Вогники свічок у вечірніх сутінках стали видимим знаком того, що поклик, почутий у дорозі, кожен несе далі — у своє щоденне життя.

повідомила с. Пелагія Горук

422

Сьогодні, 29 липня, адміністратор Малої базиліки Зарваницької Матері Божої о. митрат Дмитро Квич відзначає 60-річний ювілей.

З цієї нагоди у святині відслужили Архиєрейську Божественну Літургію, яку очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк. Йому співслужили архиєпископ-емерит Василь Семенюк, єпископ-помічник Володимир Фірман, єпарх Коломийський єпископ Василь Івасюк, екзарх Луцький єпископ Йосафат Говера, єпарх Кам’янець-Подільський єпископ Іван Кулик, а також численне духовенство.

Після завершення Літургії ювілярові зачитали та вручили вітальну грамоту від митрополита Теодора. У ній владика висловив вдячність за роки священничого служіння та побажав ювілярові Божого благословення і сил у подальшій праці. Кожен з архиєреїв привітав о. Дмитра особисто; до вітань долучилися священнослужителі та вірні, які прибули цього дня до Зарваниці.

Отець-митрат Дмитро Квич народився в Івано-Франківську в родині, яка належала до греко-католицького підпілля. Дім його батьків був водночас і домашнім храмом: тут потайки служилися Літургії, а діти змалку зростали в молитві. Богословську освіту він здобував у підпільній семінарії — під наглядом радянських спецслужб; його наставником був тодішній підпільний священник, а нині архиєпископ-емерит Василь Семенюк.

Наприкінці 1980-х років, після виходу УГКЦ з підпілля, о. Дмитро служив на парафіях поблизу Тернополя, після чого став парохом храму в Зарваниці. Разом із парафіянами він відбудовував розграбовану святиню і приймав сповідь людей, які десятиліттями були позбавлені Святих Таїнств.

Згодом душпастир продовжив навчання в Люблінському католицькому університеті (Польща), де захистив докторат. Темою його наукової праці став Марійський духовний центр у Зарваниці — так подільська святиня була представлена європейській богословській спільноті.

Служив о. Дмитро і в Римі: протягом півтора року обіймав посаду ректора прокатедрального собору святої Софії, а пізніше — віцепароха української церкви святих Сергія і Вакха, де зберігається Жировицька чудотворна ікона Матері Божої. Тут його душпастирська опіка була звернена до українських мігрантів.

Нині о. Дмитро Квич обіймає уряд адміністратора Малої базиліки Зарваницької Матері Божої. Щодня він приймає прочан, які приходять до Зарваниці зі своїми намірами й тривогами, — особливо тепер, у час війни, коли до стіп Богородиці стають поранені воїни та матері загиблих.

Многая і благая літа, всесвітліший отче!

286

З благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Кир Теодора Мартинюка 25 липня 2026 року в Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася ХІІІ Всеукраїнська професійна проща медичних працівників, приурочена до професійного свята людей, які щоденно стоять на сторожі людського життя та здоров’я.

Центральною подією паломництва стала Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк у співслужінні з преосвященним владикою Богданом Дзюрахом, екзархом для українців греко-католиків у Німеччині та Скандинавії, боголюбивими владиками Андрієм Хім’яком, секретарем Синоду єпископів УГКЦ, єпископом-помічником Київської архиєпархії та Володимиром Фірманом, єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівським, владикою-емеритом Василієм Семенюком та численним духовенством. Під час богослужіння особлива молитва лунала за Україну, її захисників, поранених, усіх хворих, медичних працівників та їхні родини. Учасники також молилися за лікарів і медичних сестер, які, ризикуючи власним життям, виконують своє покликання в умовах війни. У духовному слові владика Богдан наголосив на важливості збереження людського життя від зачаття до природної смерті. «Через ваші руки, дорогі медичні працівники, Господь засилає бальзам Божого милосердя на рани українського народу», — наголосив проповідник.

Особливими учасниками прощі стали Голова Комісії душпастирства охорони здоров’я УГКЦ сестра Юстина Голубець (ССНДМ), голови єпархіальних комісій душпастирства охорони здоров’я та медичні капелани, які здійснюють духовний супровід медиків і пацієнтів.

Сестра Юстина подякувала усім медичним працівникам за служіння і наголосила на важливості співпраці з Церквою, «яка, як Добра Мати, хоче бути поруч і пригорнути кожного».

Цьогорічна проща зібрала медичних працівників, керівників закладів охорони здоров’я з Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської, Хмельницької, Волинської, Рівненської та Чернівецької областей.

У паломництві взяли участь представники Буковинського державного медичного університету, Івано-Франківського національного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського, а також директори та викладачі медичних фахових коледжів.

Проща стала нагодою не лише для спільної молитви, але й для духовного зміцнення, взаємної підтримки та усвідомлення високої місії медичного служіння. Зарваниця вкотре об’єднала тих, хто щоденно дарує людям надію, професійну допомогу та милосердя, нагадуючи, що справжнє лікування починається із любові до ближнього та довіри до Бога.

У прощі також взяв участь заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Роман Свистун.

Організаторами прощі виступили: Патріарша комісія душпастирства охорони здоров’я УГКЦ та Комісія у справах родини і мирян Тернопільсько-Зборівської архиєпархії.

ХІІІ Всеукраїнська професійна проща медичних працівників стала ще одним свідченням єдності Церкви й медичної спільноти у спільній молитві за життя, мир і майбутнє України.

Повідомила Анна Зварич

Фото: Тернопільська обласна державна адміністрація

373

«Господи, промов до нашої Батьківщини Твої цілительні слова. Підійми нас із нашого розчарування, з нашої зневіри і нашою вірою здивуй світ. Якщо подивимося, зокрема на останній рік нашої борні, то бачимо, що кожного разу, коли хтось покладається лише на людські сили, плани чи перемовини, того Україна завжди дивує. Вони кажуть, що ми з вами перемагаємо не завдяки, але всупереч людській логіці, калькуляціям і силі. Бо перемога України буде силою Божою, яка виявляється навіть усупереч людській слабкості. І це є джерелом нашої з вами надії». Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді у неділю, 12 липня.

Архиєрейську Божественну Літургію цього дня Предстоятель очолив у Марійському духовному центрі «Зарваниця» з нагоди загальнонаціональної прощі УГКЦ, яка стала п’ятою за час повномасштабної війни. Участь у прощі взяло близько 30 тисяч прочан.

Разом із Блаженнішим Святославом співслужили Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас, Синод Єпископів УГКЦ, єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Теодор Мацапула, ординарій Київсько-Житомирської дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні Віталій Кривицький, єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні Леон Дубравський, численне духовенство з України та з-за кордону.

Співом богослужіння супроводжував хор Тернопільського музичного коледжу ім. Соломії Крушельницької.

«Встань, опануй себе і йди далі»: заклик Глави УГКЦ перемогти внутрішню зневіру

Роздумуючи над євангельською розповіддю про зцілення розслабленого, Глава УГКЦ наголосив, що Христос насамперед зцілює людину від внутрішнього розпачу та втрати надії.

«Ми не знаємо до кінця, що привело цього чоловіка на ложе хвороби, але точно бачимо, що він, мабуть, занепав духом. Ми би сказали, він втратив надію. Можливо, те розслаблення не так фізичне, але внутрішнє — духовне, було його найбільшою бідою. Він, мабуть, вже змирився з тим, що нічого вже не допоможе. Ця зневіра і апатія розкривається усій повноті, як один із найнебезпечніших і підступних гріхів людини».

Предстоятель звернув увагу, що Господь побачив віру друзів розслабленого, які принесли його до Ісуса.

«Тут Христос хоче сказати нам, що коли наша віра не обтяжена піклуванням про ближнього, то це не є справжньою вірою в Бога. Коли людина вірить у Бога і думає тільки про себе, вона поступово втрачає віру. Христос вимовляє слова, які навіть з лікарської точки зору є дуже важливими і ключовими. Він бачить не тільки наслідки хвороби і не лікує вторинні симптоми, а дивиться на її причину».

Пояснюючи слова Христа «Встань, візьми твоє ложе і йди» (Ів. 5:8), проповідник наголосив, що вони відкривають шлях справжнього навернення.

«Встань. Візьми своє ложе — означає опануй себе. Опануй своє життя. Ти до того часу думав, що твоє ліжко панує над тобою. А тепер нехай станеться цілком навпаки. Візьми у свої руки те, що колись тебе заставляло попадати в зневіру. А третє слово, третій наказ, каже — йди. Тут святий Іван Златоустий бачить не просто наказ рухатися. Ні. Йти — означає йти за Христом дорогою чеснот. Рухатися в правильному напрямку. Йти — означає свідчити. Йти дорогою покликання, якою кличе тебе Господь. Так ти можеш здійснити своє завдання і місію у своєму народі».

За словами Патріарха, небезпекою для майбутнього українського народу є не тільки зовнішня агресія, а й внутрішнє розчарування, зневіра, апатія і небажання далі боротися.

«Тому кожен, хто зневірується у своїй борні за свободу і гідність, хто потрапляє в апатію через те, що немає швидкої і легкої перемоги, сьогодні через Боже Слово запрошений до Христа, як той розслаблений. А в цій прощі ваша Церква кличе вас до Сповіді. Кожного разу, коли нас опановує знеохота і зневіра, шукаймо таїнства Божого милосердя, щоби ті самі слова, які сьогодні Христос промовляє до розслабленого, Він сказав до мене. Це сьогодні до нас Христос каже: „Встаньте! Візьміть у свої руки все те, що вас розбиває, що вас ділить, розсварює і знеохочує. Опануйте себе і все те, що Господь дає вам у руки. Ідіть! Ідіть далі“».

Окремо Предстоятель згадав усіх, хто зазнав ран війни, та закликав довіряти Богові навіть у найбільших випробуваннях.

«Ми сьогодні хочемо в нашій молитві, в нашій вірі, привезти сюди, перед очі Матері Божої, до стіп Ісуса Христа, усіх поранених, усіх тих, які, справді, пережили грибоку рану втрати у цій війні. Як багато людей сьогодні приходять і кажуть: як мені далі жити? Мати Тереза з Калькутти розповіла про один із видів святости. Вона каже, що святість не означає лише дати Богові щось свого, а навіть дозволити Йому забрати все те, що Він мені дав. Святим є той чоловік, що вміє в такий спосіб довіритися Богові, а тоді він здатний перевернути гори».

Історичні ювілеї: 430 років Берестейського єднання і 25 років візиту святого Івана Павла ІІ

Після богослужіння, звертаючись до Апостольського нунція архиєпископа Вісвальдаса Кульбокаса, Блаженніший Святослав пригадав, що цього року УГКЦ святкує дві історичні події, пов’язані сопричастям Київської церкви з наступником апостола Петра.

«Перша памʼятна дата — 430 років Берестейського єднання. Історія показала, що завдяки єдності Київської церкви з апостолським престолом ми змогли вижити в найтяжчих історичних моментах. Владики Берестейської унії розуміли, що мають рятувати Церкву від поглинання сусідніми ворожими патріархатами. Завдяки цій єдності з апостолом Петром ми змогли зберегти світове українство. Наші люди, які впродовж століть роз’їхалися по цілому світу, були під опікою Святішого Отця, який потім творив структури та іменував єпископів. Тому сьогодні ми маємо такий багатий Синод наших владик, які з цілої земної кулі прибули сьогодні до Зерваниці. Все це — плоди Берестейського єднання»

Блаженніший також наголосив, що єдність Церкви — це діло не людське, а Боже: «Ми сьогодні хочемо цей дар святкувати і Богові за нього дякувати».

Подяка Папі Леву XIV та запрошення відвідати Україну

Другою важливою річницею Блаженніший Святослав назвав 25-річчя візиту святого Папи Івана Павла ІІ до України та 25-ту річницю беатифікації українських новомучеників.

«Усі ці події нас надихають і свідчать, що той, хто опирається на скелю Петра, ніколи не захитається. Ми дякуємо, що Святіший Отець Лев XIV підтримує Україну, стукає до сумління могутніх світу цього, тих, які вважають війну святою. Папа нагадує, що війна є одним із найбільших блюзнірств людини щодо Бога. Ми очікуємо, що Святіший Отець приїде до України. Це є запрошення Синоду наших єпископів, української влади і всього українського народу».

Предстоятель також подякував архиєпископові Вісвальдасу Кульбокасу за місію в Україні як дипломата Святого Престолу, котрий є голосом України до Святішого Отця і світу: «Нехай Господь Бог віддасть Вам сторицею за всю любов і зичливість до нашого народу і нашої Церкви».

Єдність без кордонів: єпископи світового українства на прощі у Зарваниці

Блаженніший Святослав представив митрополитів та єпископів УГКЦ, які прибули із різних країн світу на Синод Єпископів УГКЦ. Його завершенням стала загальнонаціональна проща до Зарваниці. Першим він привітав новопризначеного митрополита Вінніпезького владику Михайла Квятковського, назвавши його призначення «даром Зарваницької Богородиці», адже рішення Святого Престолу про його призначення було оприлюднено саме в дні проведення Синоду.

«Я думаю, цим фактом Канада і Україна назавжди будуть пов’язані із Зарваницею», – сказав Патріарх.

Окремо Предстоятель звернувся до митрополита Куритибського владики Володимира Ковбича, нагадавши, що його предки походять із Бучацького повіту.

«Владико, перекажіть усім українцям Бразилії наш молитовний привіт, наше єднання. Нехай Господь Бог благословить Вашу працю і всю нашу громаду в цій безкраїй країні».

Звертаючись до митрополита Перемишльсько-Варшавського владики Євгена Поповича, Глава УГКЦ висловив підтримку українцям у Польщі.

«Ми знаємо, як зараз непросто бути українцем у Польщі. Багато хто з наших людей цієї неділі йде до церкви з острахом, чи не буде якогось чергового погрому чи насилля. Ми знаємо про Ваше чування над нашим народом, зокрема над мільйоном українців, які приїхали до Польщі, рятуючись від війни. Знайте, що ваша Матірна Церква з вами. Нас не розділяють кордони, нас єднає Зарваницька Мати Божа. Дякуємо, владико, за активну присутність на Синоді і за Кодекс канонів Української Греко-Католицької Церкви».

Також Блаженніший Святослав привітав владику Миколу Бичка з Австралії, владику Даниїла Козлинського з Аргентини, єпископів, які служать у країнах Європи, та владику Теодора Мацапулу, єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії, зазначивши, що він «справді той, хто будує мости»

Із 25-річчям священничих свячень Патріарх привітав єпископа-помічника Львівської архиєпархії владику Володимира Груцу.

Молитва Глави УГКЦ, яка звучитиме до наступної прощі

Від імені духовенства Тернопільсько-Зборівської архиєпархії митрополит Теодор Мартинюк подякував Блаженнішому Святославові за провід цьогорічної прощі та подарував йому ікону.

«Учора на молебні до Пресвятої Богородиці під час цього щорічного чування Ви сказали проникливе слово. Але, окрім того, Ви промовили до Матері Божої дуже особливу молитву. Здається, таку молитву може скласти лише той, хто є близько Матері Божої. Ми просимо, щоб ця молитва, яка вчора звучала з Ваших уст, продовжувалася протягом цілого року — до наступної всеукраїнської прощі тут, у Зарваниці», — сказав митрополит Теодор.

Він також висловив вдячність Апостольському нунцію архиєпископу Вісвальдасу Кульбокасу за постійну присутність поруч з українським народом і вручив йому ікону Зарваницької Божої Матері.

Після Архиєрейської Божественної Літургії відбулося освячення води та спільне виконання духовного гімну України «Боже великий, єдиний».

Департамент інформації УГКЦ

317

11 липня в Марійському духовному центрі «Зарваниця» розпочалася загальнонаціональна проща Української Греко-Католицької Церкви. Тисячі паломників, багато з яких долали шлях пішки, прибули до відпустового місця, щоб спільно молитися за Україну, її захисників і справедливий мир. Молебень до Пресвятої Богородиці на площі перед собором очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у співслужінні з апостольським нунцієм в Україні архиєпископом Вісвальдасом Кульбокасом, Синодом єпископів УГКЦ та духовенством.

Єдність глобальної УГКЦ — від Синоду до прощі

Із духовним словом до прочан звернувся митрополит Куритибський владика Володимир Ковбич, який прибув до Зарваниці з Бразилії. Він пригадав, що його предки походили із села Нагір’янка на Тернопільщині, звідки приходили молитися перед чудотворною іконою Зарваницької Матері Божої та набирати додому цілющу воду.

Єпископ також розповів, що в Зарваниці впродовж 10-ти днів єпископи Української Греко-Католицької Церкви відбували свій щорічний Синод, де під її покровом Божої Матері щодня розпочинаючи працю молитвою за полеглих захисників України та всіх невинно убитих внаслідок російської війни.

Недільні богослужіня за його словами, єпископи відслужили у різних парафіях регіону, а також помолилися на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі.

«Ми хотіли бути поруч із родинами загиблих, потерпілими від війни, щоби підтримати словом надії та ще раз засвідчити єдність глобальної Української Греко-Католицької Церкви — від Бразилії і Канади до Австралії, Франції, Німеччини та рідної України. Саме так Синод продовжився не лише в синодальній залі, а й у живому спілкуванні з Божим народом», — наголосив митрополит Володимир.

Він підкреслив, що Пресвята Богородиця є мостом між людиною і Богом, а тому саме до Неї українці приходять зі своїми надіями й болем.

«Вона — наша надія. Ми всі тут зібрані як паломники надії. У ці жахливі часи війни молімося, щоб небесна Опікунка берегла українських воїнів на фронті. Маємо надію, що через посередництво Зарваницької Богородиці Господь дарує Україні справедливий мир, перемогу та світле майбутнє».

«Хай буде воля Твоя»: урок довіри від Пресвятої Богородиці

Апостольський нунцій архиєпископ Вісвальдас Кульбокас наголосив, що сила Церкви походить не від людських можливостей, а від Господа.

«Ми тримаємо в руках свічки — символ нашої віри. Наша сила не в нас самих. Наша сила — Господь. Тому сьогодні через віру ми просимо Його благословити, захистити і бути з нами», — сказав архиєпископ Вісвальдас Кульбокас.

Водночас він закликав вчитися у Пресвятої Богородиці повного довір’я до Господа:

«Найважливішим у Її житті було бути з Ісусом і завжди говорити „так“ Божій волі. Саме цього ми маємо навчитися від Неї. Якщо ми будемо з’єднані з Його Матір’ю, Він буде захищати нас у Її руках. Саме тому ми прийшли сюди, щоб духовно стати доньками і синами Божої Матері.

Тому мені хотілося б повторити те, що ми кажемо кожного дня, промовляючи молитву «Отче наш»: «Господи, хай буде воля Твоя». Ці слова завжди казала у своєму серці Мати Божа. Їх легко вимовити лише формально, але жити ними — це велика духовна праця».

Чотири молитви паломника у Зарваниці: подяки, покаяння, заступництва і прослави

Блаженніший Святослав назвав всенаціональну прощу до Зарваниці одним із найважливіших духовних моментів року та подякував прочанам за їхнє свідчення віри.

«Дорогі в Христі, ця хвилина, яку ми зараз переживаємо, є одним із найважливіших духовних моментів року. Це момент, коли молитва Пречистої Діви Марії відкриває небо над Зарваницею і над Україною. Ми знову тут, щоб бути разом — разом із Нею, разом один із одним. Це вже п’ята проща до Зарваниці під час повномасштабної війни. Це якесь постійне чудо, яке діється серед українського народу. Ми хочемо подякувати Матері Божій за те, що Україна і цього року вистояла, що ми можемо разом тут молитися».

Предстоятель УГКЦ наголосив, що паломники несуть особливу місію молитви за тих українців, які сьогодні не мають змоги бути в Зарваниці.

«Я хочу щиро подякувати всім, хто сьогодні прибув до Зарваниці. Відчуйте себе обраними і покликаними. Стільки українців хотіли б зараз бути тут, але не можуть — через війну, поранення чи вимушене розсіяння по світу. Ми маємо обов’язок молитися і за них. Ми дякуємо за те, що в нашій борні ми не самі. З нами Бог, з нами Мати Божа, з нами наша Церква і все світове українство, яке сьогодні присутнє тут в особі наших владик, які зараз молиться разом із нами. Ми дякуємо усім людям доброї волі за підтримку України».

Особливу увагу Блаженніший Святослав звернув на молитву покаяння за український народ з якою сюди приходять паломники. «Покаяння — це наближення до Бога. Тут Мати Божа каже кожному: „Дитино моя, віддай мені все, що тяжить на твоїх плечах“».

Ще одна молитва, з якою сьогодні приходять вірні до Зарваницької Богородиці, за словами Патріарха, є молитва заступництва. «Ми сьогодні молимося найперше за наших воїнів, за дівчат і хлопців на фронті. Просимо: Мати Божа, візьми їх під свій материнський покров. Молимося за полонених, за всіх, хто страждає від ран душі й тіла, за родини загиблих, за повернення тих, хто розпорошений по світу, і за відбудову України».

Наостанок Патріарх звернувся до Пресвятої Богородиці з молитвою прослави, подякувавши за чудесні діла, Вона чинить на захист українського народу.

«Мати Божа, завдяки тобі ми вижили цей рік. Завдяки тобі Україна стоїть, бореться і молиться. Мати Божа, виблагай у твого Небесного Сина справедливий мир для нашої Батьківщини, Боже благословення і життя для нашого народу та наших дітей».

Завершилась спільна молитва виконанням духовного гімну Зарваницького Марійського духовного центру «Із Києва міста».

Департамент інформації УГКЦ

130

У першу суботу липня, коли світова кооперативна спільнота відзначає Міжнародний день кооперативів, до Марійського духовного центру «Зарваниця» прибули працівники, ветерани та керівники підприємств Тернопільської споживспілки, Кредитної спілки «Вигода» разом зі своїми родинами. Вже багато років поспіль ця професійна проща є особливою нагодою духовно єднатися перед чудотворною іконою Зарваницької Божої Матері, дякуючи Господу за Його щедрі ласки та випрошуючи благословення на подальшу працю.

Центром паломництва стала Божественна Літургія у Малій Базиліці Зарваницької Матері Божої, яку очолив архиєпископ-емерит Василій Семенюк у співслужінні з Архимандритом, митрофорним протоієреєм Др. Андреас -Абрагам Тірмаєр, головою місійного товариства Кирила і Методія з Німеччини та численними священнослужителями. Під час спільної молитви прочани просили Всемилостивого Бога про довгоочікуваний мир в Україні, захист для українських воїнів, зцілення поранених, розраду для родин, які втратили своїх близьких, а також про благословення для всіх, хто своєю щоденною працею служить людям.

З духовним словом до кооператорів звернувся священник Марійського духовного центру, отець-митрат Дмитро-Петро Квич. Роздумуючи над покликанням людини до праці та служіння, він наголосив, що кооперація є прикладом справжньої єдності, взаємної відповідальності та жертовності. Лише там, де люди об’єднані любов’ю до Бога і ближнього, чесною працею та взаємною підтримкою, народжуються добрі плоди, які Господь щедро благословляє.

Після завершення богослужіння відбулося освячення води. Цей знак Божої благодаті став для прочан нагадуванням про духовне очищення, оновлення та покликання жити згідно з євангельськими цінностями у своїх родинах, трудових колективах і суспільстві.

Щорічна проща кооператорів до Зарваниці вкотре засвідчила, що спільна молитва є джерелом духовної сили, надії та єдності. Вона допомагає з довірою до Божого Провидіння долати щоденні виклики, зберігати вірність християнським цінностям і невтомно молитися за перемогу правди, справедливий мир та Боже благословення для українського народу.

94

3 липня у Марійському духовному центрі «Зарваниця» за участі архиєреїв Української Греко-Католицької Церкви відбулося урочисте відкриття та благословення нової пластової домівки. Відтепер цей осередок стане постійним місцем для проведення таборів, вишколів та духовного виховання української молоді.

Чин освячення нової пластової оселі та спільну молитву за Божий провід для української молоді звершили владики УГКЦ: митрополит Філадельфійської архиєпархії Борис Ґудзяк, митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк, єпископ Бучацької єпархії Дмитро Григорак та єпископ Гліб Лончина.

Участь у знаковій події взяли собор духовенства, представники влади, благодійники, а також пластуни різних поколінь.

З вітальним словом до присутніх звернувся митрополит Борис Ґудзяк, а також капелан і виховник станиці Зарваниця отець Януарій Твердун. Промовці наголосили на стратегічній важливості формування молодого покоління на християнських та патріотичних засадах, особливо в час сучасних викликів, та пригадали етапи будівництва осередку.

У рамках урочистостей особливу увагу приділили людям, завдяки яким проєкт став реальністю. Архиєреї вручили подячні грамоти меценатам, волонтерам та будівничим, які своєю працею й жертовністю долучилися до створення домівки.

Після офіційної частини та неформального спілкування відбулася зустріч членів Ордену Хрестоносців із владиками УГКЦ. Учасники засідання обговорили нагальні виклики, що стоять перед українським молодіжним рухом, поділилися виховним досвідом та окреслили стратегічні плани розвитку Пласту.

Відкриття пластової домівки в Зарваниці є вагомим кроком у розбудові інфраструктури для українського юнацтва. Новий простір покликаний стати місцем, де через молитву, навчання та добрі справи зростатиме покоління, здатне творити сильну й вільну Україну.

За матеріалами Пластова Станиця Зарваниця

169

28 червня 2026 року в Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулися дві професійні прощі, які об’єднали у спільній молитві працівників Державної податкової служби Тернопільської та Івано-Франківської областей, а також працівників агропромислового комплексу Тернопільщини.

Центральною подією паломництва стала  Божественна Літургія у Малій Базиліці Зарваницької Матері Божої, яку очолив о. митрат Дмитро Квич у співслужінні з о. Олегом Драпінським та о. Василем Куриляком.

Після богослужіння відбулося освячення води, а згодом прочани разом з отцем-дияконом Богданом пройшли Хресною дорогою, молячись за мир в Україні, захисників нашої держави, українські родини та Боже благословення для всіх, хто своєю щоденною працею служить суспільному благу.

Організаторами професійних прощ виступили Комісія у справах родини і мирян Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ спільно з профспілковими організаціями.

У прощі взяли участь директор департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної військової адміністрації Володимир Стахів, заступник начальника Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області Валерій Лісницький, представники трудових колективів, профспілок, духовенство та численні паломники.

Професійні прощі до Зарваниці вже стали доброю традицією, яка поєднує людей різних професій у молитві, сприяє духовному зміцненню, єдності та усвідомленню відповідальності за сумлінне служіння Богові, українському народові й державі.

Джерело: tze.org.ua

93

23 червня у Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася Архиєрейська Божественна Літургія за упокій блаженної пам’яті владики Михаїла Сабриги — першого єпарха Тернопільської єпархії УГКЦ після її відновлення. Богослужіння було присвячене 20-м роковинам від дня його відходу до вічності.

Святу Літургію в Малій базиліці Матері Божої Зарваницької очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк у співслужінні єпарха Бучацького владики Дмитра Григорака, єпарха Кам’янець-Подільського владики Івана Кулика, єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівської архиєпархії владики Володимира Фірмана та численного духовенства. У спільній молитві взяли участь священники, монашество, вірні, а також рідна сестра покійного архиєрея — пані Галина.

Духовну науку про життя та служіння владики Михаїла виголосив архиєпископ-емерит Василій Семенюк. Він наголосив, що пам’ять про покійного владику залишається живою завдяки його жертовному служінню Церкві та українському народові.

«Ми сьогодні зібралися тут, у спільній молитві, щоб пом’янути блаженної пам’яті владику Михаїла, засвідчити йому нашу любов і пошану та скласти вдячність Богові за ревного робітника Христового виноградника», — зазначив владика Василій.

У своїй проповіді архиєпископ-емерит пригадав духовний образ покійного архиєрея, який залишився в пам’яті вірних як людина глибокої молитви, посвяти та служіння.

«Муж молитви, добрий порадник, батько, вірний син свого українського народу, апостол та ісповідник Христової Церкви — саме таким був і залишився в нашій пам’яті владика Михаїл», — підкреслив проповідник.

Владика Василій також закликав присутніх наслідувати приклад покійного єпископа, продовжуючи справу любові, милосердя та служіння ближнім.

«Наша думка повертається до моменту смерті дорогого владики, але в той самий час наше серце підказує нам іти вперед, творити добрі діла любові і милосердя, доброти і правди, які чинив він, наслідуючи самого Христа», — наголосив архиєпископ-емерит.

Після завершення Божественної Літургії у крипті дзвіниці Марійського духовного центру було відслужено Панахиду за упокій душі владики Михаїла Сабриги. Учасники богослужіння спільною молитвою вшанували пам’ять архипастиря, який своїм служінням залишив вагомий слід в історії Української Греко-Католицької Церкви на Тернопільщині.

Довідково. Владика Михаїл Сабрига (1940–2006) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, редемпторист, перший єпарх Тернопільської єпархії після її відновлення. У роки переслідування УГКЦ здійснював священниче служіння в підпіллі. Після легалізації Церкви активно працював над відродженням церковного життя на Тернопільщині, розвитком парафіяльної мережі, духовних покликань та Марійського духовного центру в Зарваниці.

Джерело: tze.org.ua

65