Зарваниця – один із двадцяти найвідоміших у світі Марійських духовних центрів.
Історія цього місця сягає 1240 року, коли монах, рятуючись від навали хана Батия, втікав із Києва. Опинившись на березі Стрипи, чернець заснув, виснажений довгою та небезпечною дорогою. Уві сні йому з’явилася Пресвята Богородиця, простягаючи свій омофор. Прокинувшись, побачив перед собою ікону Божої Матері із Дитятком Ісусом, яка височіла над джерелом. Зболений монах, помолившись, обмив свої рани джерельною водою – і вмить одужав. Відтак упав на коліна і щиро подякував за чудесне зцілення, обіцяючи тут оселитися і молитися. А місце, де «зарвав його сон», назвав Зарваницею.
Згодом біля джерела було збудовано дерев’яну капличку, в якій зберігалася свята ікона.