18 жовтня монашество та молодь Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ здійснили паломництво до Марійського духовного центру “Зарваниця”, аби подякувати Всевишньому за дар життя і покликання, помолитися за українських захисників, полонених і зниклих безвісти, а також вшанувати пам’ять полеглих за Україну.
Піша проща розпочалася у селищі Золотники. Тут прочан зустрів архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк, який освятив хоругву монашества архиєпархії, мистецьки виготовлену матір’ю Пелагією Горук із монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці (с. Довжанка), та уділив прочанам благословення на дорогу.
Паломники вирушили у молитовній ході, долаючи шлях у десять кілометрів. Упродовж дороги прочани молилися, співали релігійні пісні та роздумували над Божим словом під духовною орудою отця Дам’яна Чамарника, Чину Братів Менших.
Дорогою до Зарваниці прочани зупинилися у Свято-Троїцькому монастирі Студійського Уставу, де їх привітав ігумен обителі о. Порфирій Петруняк. Після короткого історичного екскурсу паломники спільно помолилися за Україну, а відтак, співаючи пісню “Із Києва міста…”, вирушили Хресною дорогою до Малої базиліки Зарваницької Матері Божої.
У Зарваниці відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк у співслужінні єромонахів різних чинів і згромаджень.
У своєму духовному слові владика Теодор наголосив на сутності покликання та вірності Христові:
“Основа життя кожного з нас, посвячених Богові, спирається на певні принципи, які не підлягають компромісу. Їх не можна змінювати чи модернізувати, бо це не просто правила – це духовні обіти, що сягають своїм джерелом самого Ісуса Христа.
Наші попередники і попередниці у чернечому житті показали, що ці обіти – вірність, чистота і послух – залишаються тими самими у всі часи, бо їхня основа – Христос. Ісус навчає нас, що вірність Йому є серцевиною посвяченого життя. Це вірність Ісусові-Богові, Ісусові-Чистому, Ісусові-Послушному. Він – той, хто слухає Отця, вірує Йому, залишає все, щоб повністю виконати місію, доручену Йому Отцем.
Саме ця вірність і послух відкривають перед нами джерело справжньої радості. Адже Ісус каже: “Не тіштеся тим, що духи вам коряться, а радійте тим, що ваші імена записані на небі” (Лк. 10:20). Бути поруч із Богом, біля Його серця – це найбільше щастя, яке може мати людина”.
Після завершення Божественної Літургії синкел у справах монашества о. Василь Сліпчук подякував митрополиту Теодору за благословення, підтримку та участь у паломництві.
У післяобідній час учасники мали нагоду слухати духовну науку отця Назара Шевчука, ЧНІ, на тему “Покликання: знайти, зрозуміти, відповісти”. Священник допоміг прочанам глибше осмислити поняття покликання, звертаючись до Святого Письма, документів Церкви та постаті праведного митрополита Андрея Шептицького. Після конференції відбулося спілкування молоді та монашества у групах, де учасники ділилися власними думками, досвідом і враженнями від паломництва.
Проща завершилася Молебнем до Пресвятої Богородиці у парафіяльному храмі Пресвятої Трійці перед Зарваницькою чудотворною іконою. На завершення прочани висловили щиру подяку митрополиту Теодору та владиці Володимиру за духовну підтримку й допомогу в організації прощі.
