Тільки для Вас маю жити, –
для Вас цілим серцем і душею працювати,
для Вас усе посвятити, – ба, навіть за Вас,
як цього треба буде, й життя своє віддати.
Андрей Шептицький
26–27 травня 2025 року в Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася науково-практична конференція «Митрополит Андрей Шептицький і його епоха: ціннісні та державотвірні духовні орієнтири», присвячена 160-річчю від дня народження.
Разом із Марійським духовним центром співорганізаторами цієї знаменної події були: Тернопільсько-Зборівська Архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви, Вища духовна семінарія імені Патріарха Йосифа Сліпого Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопільський обласний осередок Наукового товариства імені Шевченка, Державний архів Тернопільської області.
Уже втретє у стінах Марійського духовного центру відбувається науково-практична конференція, яка об’єднує духовенство й науковців. Започатковано цю традицію 2023 року Владикою Володимиром Фірманом, єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, ректором МДЦ «Зарваниця» та кандидатом філологічних наук, доцентом Марією Крупою, яка стала духовною матір’ю цих дійств.
Цьогоріч ця воістину духовна імпреза зібрала під зарваницьким небом духовенство, теологів, істориків, філологів, педагогів, психологів, політологів, мистецтвознавців та ін. Прагнучи охопити якомога більше віх багатогранної діяльності Митрополита Шептицького – від складання ним чернечих обітів до останніх його слів перед відходом у вічність: «Виджу відродження нашої Церкви, вона буде гарніша, величніша від давної та буде обнімати цілий наш нарід», промовці говорили про неоціненний внесок владики Андрея у формування на галицьких теренах у першій половині двадцятого століття національно свідомої та патріотично налаштованої української еліти, про його душпастирську, релігійну, просвітницьку, меценатську, культурну, політичну, економічну та педагогічну діяльність тощо.
Захід розпочався із вітального слова та благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Теодора Мартинюка. «Кожен крок, кожен учинок Митрополит Андрей Шертицький звіряв зі Святим Євангелієм, тому слово і чин його житимуть завжди», – зазначив він.
Програма конференції була надзвичайно насиченою У перший день зі змістовними, ґрунтовними й глибокими доповідями, які викликали неабияку зацікавленість учасників дійства, виступили:
о. Микола Муж, викладач ВДС ім. Патр. Й.Сліпого (В. Березовиця) «Ідея єдности церкви в Україні як головний аспект екуменічної діяльности Митрополита Андрея Шептицького»;
о. Іван Говера, доктор літургійних наук, синкел у справах мирян Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії, голова богословської комісії ТОО НТШ «Митрополит Андрей Шептицький у контексті літургійної проблематики»;
Володимир Антофійчук, доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича «Доба Митрополита Андрея Шептицького: християнський дискурс української літератури»;
Зиновій Свереда, доктор соціальних наук, ексдоцент Папського Григоріанського Університету «Митрополит Андрей Шептицький як засновник соціальної доктрини української Церкви»;
Федір Полянський, кандидат історичних наук, доцент, директор Державного архіву Тернопільської області «Документи і матеріали про Митрополита Андрея Шептицького у фондах Державного архіву Тернопільської області».
Незабутньою подією першого дня конференції стала презентація книги «На скелі віри. Митрополит Андрей Шептицький», яку створили Оксана Гайова та Михайло Перун. Власне, Михайло Перун, доктор наук соціальних комунікацій, доцент кафедри богослов’я філософсько-богословського факультету Українського католицького університету представив книгу учасникам конференції. Це був надзвичайно колоритний, інформативний та емоційний виступ, який нікого не залишив байдужим. Пан Михайло зазначив, що «На скелі Віри» – одна з перших спроб представити у світлинах і в документах історію розвитку та діяльности Української греко-католицької Церкви крізь призму церковно-богословського вчення й архипастирського служіння Митрополита Андрея Шептицького. Понад тисячу сімсот ілюстрацій, значну частину яких опубліковано вперше, знайомлять із минулим і сьогоденням УГКЦ. До видання ввійшли грамоти, стародруки, листи, живописні та графічні портрети, зображення творів мистецтва, фотографії з архівів, музеїв, бібліотек, приватних збірок України й української діяспори тощо.
Схвилювала учасників конференції презентація монографії Любомира Крупи «Вплив Андрея Шептицького на суспільне і культурно-просвітницьке життя в Галичині кінця ХІХ – першої половини ХХ століття». За словами сестри Любомира, доцента кафедри журналістики педагогічного університету імені В. Гнатюка Наталії Дащенко, брат встиг залишити по собі чимало досягнень. Зокрема, підготував понад 20 наукових публікацій, серед яких однією з найбільших є кандидатська дисертація, яка і лягла в основу монографії. Наталія Дащенко змістовно охарактеризувала монографію й розповіла про те, як разом з мамою Марією та дружиною брата Іриною за чотири місяці підготували цю монографію до друку. До видання увійшла також автобіографія, написана Любомиром орієнтовно до 2017 року, та рецензії на неї. Їх виконали науковий керівник Любомира Крупи, доктор історичних наук, професор Микола Алексієвець та доктор історичних наук, професор і одногрупниця автора Леся Алексієвець. Вступне слово написав доктор філологічних наук, лауреат премії імені Андрея Шептицького Ігор Набитович.
Окрасою конференції стала презентація художніх робіт «Ціна свободи» неймовірно талановитого молодого художника Святослава Крупи. На цьому дійстві лунала музика західноукраїнських композиторів (Дениса Січинського, Станіслава Людкевича, Миколи Колесси, Анатолія Кос-Анатольського, Мирослава Скорика) у піднесеному та майстерному виконанні Ірини Гринчук, кандидата педагогічних наук, доцента; докторанта ТНПУ імені В. Гнатюка. Звучали поезії у виконанні В’ячеслава Хім’яка, Народного артиста України, професора, виконавця ролі Андрея Шептицького на сцені Тернопільськог драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, авторська поезія Галини Груць, кандидата педагогічних наук, доцента кафедри педагогіки та менеджменту освіти ТНПУ імені В. Гнатюка. Цікаві й глибокі міркування про творчість, символіку і колористику полотен Святослава висловила Наталія Лупак, доктор педагогічних наук, професор ТНПУ імені В. Гнатюка; емоційними враженнями від картин поділився Олег Кіналь, художник, графік, книжковий ілюстратор, член Спілки дизайнерів України.
У другий день конференції свої доповіді виголосили:
о. Ігор Драпак, доктор фундаментального богослов’я, викладач ВДС ім. Патр. Й. Сліпого і Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського «Вплив Митрополита Андрея Шептицького на розвиток національної скаутської організації ПЛАСТ: історія та сучасність»;
Зоряна Лановик, доктор філологічних наук, професор ТНПУ імені В. Гнатюка, Мар’яна Лановик, доктор філологічних наук, професор ТНПУ імені В. Гнатюка «Народе, вір, вір мому слову»: голос царського В’язня в ліриці Богдана Лепкого»;
Алла Антофійчук, кандидат філологічних наук, доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці) «Епістолярний портрет Митрополита Андрея Шептицького: мовний аспект».
Відтак Володимир Антофійчук, доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету виступив з переднім словом «Духовний провідник і будівничий української ідентичности» та презентував книгу «Князь Української Церкви. Митрополит Андрей Шептицький: сторінки життя і діяльности», яку уклали Анастасія та Микола Вегеші. Також представив учасникам конференції роздуми «Біблія і Україна в поетичному осягненні Дмитра Загула» і презентував книгу «Дмитро Загул. Тонкострунна арфа. Поезії / передм. В. Антофійчука, упорядк. та прим. В. Антофійчук, Ю. Прокопчук».
Завершилася конференція круглим столом «Державотвірні й духовні стратегії Митрополита Андрея Шептицького у період розбудови сучасної України». Під час круглого столу відбулася презентація наукових матеріалів другої конференції «Слово і Церква: українське національне і духовне відродження у ХІХ столітті» (Тернопіль: Підручники і посібники, 2024); презентував книгу отець-доктор Віталій Козак «Монастирська церква. До історії давньої Тернопільської парафії» (Тернопіль: Джура, 2025. 232 с.). Видання щедро ілюстроване рідкісними світлинами з архіву парафії та приватних збірок парафіян, що надає книжці особливої документальної цінності. Отець зауважив, що на основі метричних книг храму Успіння та церкви Різдва Христового вперше висвітлено життя парафіяльної спільноти у період з 1744 до 1796 року. Книга викликала жвавий інтерес слухачів.
Відтак з резолюцією конференції виступила голова Секретаріату Марія Крупа. В обговоренні резолюції взяли участь: Тарас Пастух, заступник начальника Тернопільської обласної державної адміністрації, Василь Івашків, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української фольклористики імені Філярета Колесси, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, Марія Дідора, кандидат психологічних наук, доцент та інші. Вони закликали до посилення співпраці Церкви, родини і школи у вихованні молоді на основі християнських цінностей, у плеканні чеснот, якими володів Митрополит: любов до Бога і ближнього, зокрема, до родини, до рідного українського народу, його багатої духовної спадщини (гуманізму), вірності Христу Богу (Істині), жертовності, милосердя. До учасників круглого столу звернувся Отець Михайло Пастух, доктор філософії, викладач ВДС ім. Патріарха Й. Сліпого, наголосивши, що молитва була наймилішою для Митрополита, адже в молитві душа очищається, сповнюється любов’ю, що вдосконалення внутрішньої людини здійснюється через подвиг молитви, тому всі послання і заповіти Митрополита Андрея адресовані тим, хто неустанно творить молитву і хто живе молитвою щомиті.
Учасники Круглого столу були одностайні у тому, що думки, ідеї Митрополита Андрея не тільки не втратили актуальності, а й досі життєво необхідні – у час, коли ворог топче нашу рідну землю й увійшов до нашої Хати, що його заповіді й уроки допоможуть відродити зруйновані ворогом цінності не лише у матеріальному, а й у духовному вимірах.
Саме духовна складова: спільні літургії, сповідь, молебень, молитва Андрея Шептицького за нашу землю, екскурсія Зарваницею – додавала духовної наснаги, віри у нашу перемогу над московитами, сповнювала спокоєм і Божою благодаттю всіх учасників конференції.
На завершення дозволю собі невеличкий відступ від тематики конференції, присвяченої українському Мойсеєві, щоби читачі глибше усвідомили всю велич та державницьку поставу цього, за словами Лонгина Цегельського, «аристократа, який почувався українцем», якому належать такі слова: «Як колись наш історичний ворог на заході – Польща – був поранений у саме серце і мусів сконати, так зараз конає наш ворог на півночі – москва, бо і він поражений у саме серце і вже ніколи не підніметься до попередніх сили й величі. Він ще буде намагатися урятувати себе, продовжити своє життя, відродитись, що йому, може, поведеться на деякий час, але майбутність йому вже перекреслена…».
Ці слова великий Митрополит виголосив після його звільнення з царської неволі на засіданні Центральної Ради у золотоверхому Києві. Воістину наш Митрополит на століття випереджав свій час.
Галина Груць
