П'ятниця, 07 серпня 2020

Прохання про молитву

Графік прощ - 2019

Розпорядок Богослужінь

Пожертва на МДЦ

Мощі святого Івана Хрестителя, що зберігаються у Зарваниці

7 липня ми відзначаємо Різдво славного пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Йоана. Не так давно мощі святого, а саме частинка кістки правої руки, якою Іван Хреститель охрестив у річці Йордані Ісуса Христа, зберігаються і виставляються на почитання у Марійському духовному центрі «Зарваниця».

З’явилася реліквія у Бережанах у 1673 році та зберігалась у замковій каплиці Святої Трійці. Але вже у  1715 році єпископ Атанасій Шептицький, разом з духовенством та в присутності великої кількості вірних урочисто переносить мощі Івана Хрестителя до церкви Святої Трійці в Бережанах. Після Другої Світової Війни, про саркофаг з мощами ніхто не згадує. Але у 2000 році скринька з реліквією виявилася в церкві. Натрапили на неї краєзнавець Богдан Тихий та отець декан Іван Хрептак. Свята реліквія оправлена в гільзу з написом грецькими літерами візантійського періоду: «Це чесного Предтечі Хрестителя Івана. Рік 7…» (далі нерозбірливо). Містилася вона в срібній з позолотою шкатулці з віконцем для огляду, яку виготовлено в 1784 році. У додатку з мощами була і пам’ятна грамота, писана на воловій шкурі грецькою мовою і датована 4 серпням 1720 року. Автентичність даної реліквії засвідчували печатки східних патріархів і володарів на супровідній грамоті. Нажаль, до сьогодні збереглося не все. Зникла алмазна колодка та скриня з документами. Незважаючи на цю значну втрату, маємо важливі свідчення Владики Василія Івасюка, пароха м. Бережан після виходу УГКЦ з підпілля на початку 90-их років минулого століття. Він свідчить про те, що свого часу бачив цю грамоту з печатками, яка згодом кудись зникла.

Про ці мощі згадував грецький письменник Теодор Дафнопать. Св. Євангелист Лука переніс їх з Севастії, де вони спочивали біля гробу пророка Єлисея, до Антіохії. Потім мощі були перенесені до Константинополя, а ще пізніше, попали до рук волоського правителя Єроніма Могили. У 1673р. пані Попричайкова подарувала їх Миколі-Єроніму Синявському, як знак вдячності за те, що він врятував їхню родину від стотисячної турецької армії, швидко переправивши через Дністер.

Про історію цієї реліквії трохи інакше розповідав колишній придворний Синявського Микола Діаковський: «Після Хотинської битви 1673 р., за наказом Великого коронного гетьмана Яна Собеського відправився Микола-Єронім Синявський з чотирма тисячами людей на Волощину за родиною і скарбами воєводи Петриченка, який переселявся до Речі Посполитої. Під час повернення його доганяв Ахмед Герей з вісімдесятитисячним військом татар і переслідував аж до міста Снятина. Синявський врятував цілу родину. За ті послуги і дав Петриченко цю реліквію Синявському, який документи, що відносились до неї, зберігав у своїй бережанській скарбниці, а реліквію завжди брав із собою у військові походи.

Після смерті Синявського, священик Арцуб, настоятель львівського римо-католицького костелу, не хотів прийняти реліквію без підтверджуючих документів, які, за тією ж версією, було відправлено до Бережан у 1717р.

Окрім України, мощі святого Івана Хрестителя знаходяться також в Італії(Генуї), Середній Азії, Сербії (зап’ястя руки) та Франції (частина відсіченої голови).

У 2009 р. Б. з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Василія (Семенюка) до Марійського духовного центру було передано частинку мощей – кіску правої руки Івана Хрестителя. Зберігається реліквія у малій базиліці Зарваницької Матері Божої, де вірні мають можливість прикластись до мощей, повсякчас складати свої молитви і випрошувати потрібних ласк за посередництвом святого, про якого євангелист Матей говорить, що «між народженими від жінок не було більшого від Івана Хрестителя».

photo 2020 07 07 00 55 39

photo 2020 07 07 00 55 28

 

Приєднуйтесь до нас